Проповідь о. Миколи Мишовського на ХХІІ Звичайну Неділю, рік А (РКЦ)
Того часу Ісус почав виявляти своїм учням, що Йому потрібно йти в Єрусалим та багато постраждати від старших, первосвящеників і книжників, бути вбитим і третього дня воскреснути. Петро, відкликавши Його вбік, почав перечити Йому, кажучи: «Змилуйся над собою, Господи! Хай з Тобою цього не станеться!» А Він, обернувшись, сказав Петрові: «Відійди від Мене, сатано! Ти спокушаєш Мене, бо думаєш не про Боже, а про людське!» Тоді Ісус сказав своїм учням: «Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест і йде за Мною. Бо коли хто хоче спасти свою душу, той погубить її, а хто погубить свою душу заради Мене, той знайде її. Тому що яка користь людині, коли вона весь світ здобуде, а свою душу занапастить? Або що дасть людина взамін за свою душу? Адже Син Людський має прийти у славі свого Отця з ангелами своїми, і тоді Він віддасть кожному згідно з його ділами».