Про гостинність

Роздуми над  Словом Божим на понеділок ХХХІ звичайного тижня, рік І

Звернімо особливу увагу на сьогоднішній фрагмент Євангелія: адже Ісус вказує нам на справжню мотивацію щедрості та гостинності.

Інколи ми запрошуємо в гості або даємо щось Богові та людям так, як платимо податки: «Треба, бо треба». Деколи з детальним розрахунком, немов депозитний вклад: «А що я з цього матиму?» Буває, що хтось подає з почуттям зверхності: «Тримай, поки я добрий». Вже рабини навчали: нехай той, хто дає, — не знає кому; а хто приймає — не знає від кого.

Бог посилає і сонце, і дощ усім людям, без винятку… Господь передусім дивиться на серце. Особливої уваги потребують люди самотні, хворі, вбогі… Для них наша гостинність і щедрість може стати знаком Божого провидіння та опіки. З великою радістю і надією очікуймо «воскресіння праведних», під час якого «вийдуть на яв задуми багатьох сердець».

Інший аспект цього уривка: це я — самотній, хворий і вбогий у своїй гріховності. Апостоли від імені Христа запрошують мене на трапезу — Вечерю Господню. Якою ж великою вдячністю наповнюється серце, усвідомлюючи, що удостоїлось такої високої гідності!