Ми знаємо, що пліткувати — це гріх, але чи є гріхом слухати плітки?
Ось роздуми про слухання пліток, які можна використовувати під час молитви Розарію — і взяти на озброєння у час Великого Посту, коли ми покликані боротися зі своїми слабкостями. Вони стануть вам у пригоді під час боротьби зі спокусою слухати плітки, навіть якщо ви самі не берете безпосередньої участі у їх поширенні.
Перший десяток
«На засіданні блюзнірів».
Пліткувати — це великий гріх. Але пасивно слухати плітки так само погано.
Псалми — це офіційні молитви люду Божого. Та які перші слова цієї неймовірної збірки молитов? Як починається найперший псалом? Ось так: «Блажен чоловік, що за порадою безбожників не ходить і на путь грішників не ступає, і на засіданні блюзнірів не сідає» (Пс 1, 1).
Блюзніри — це пліткарі. Перший псалом говорить нам, що недостатньо уникати злих дій або лихослів’я. Ми також повинні уникати слухання злих слів, тобто пліток.
З практичної точки зору це означає, що утримуватися від пліткування замало. Потрібно боротися навіть із слуханням пліток, що може бути набагато складнішим.
Роздумуючи над цим, помоліться одне «Отче наш», десять «Радуйся, Маріє» і одне «Слава Отцю…»
Другий десяток
Як діє слухання пліток.
Пліткарство — це активна атака або принаймні спотворення правди про когось іншого. Але слухання пліток спотворює нашу думку про інших.
Одним із гріхів проти восьмої заповіді, перелічених у Катехизмі, є гріх «нерозважливого судження» — тобто схильності думати про людей найгірше. Цитуючи святого Ігнатія Лойолу, Катехизм навчає:
«Щоб уникнути нерозважливого судження, кожен повинен намагатись давати якнайбільш доброзичливе пояснення думок, слів і вчинків свого ближнього: “Усякий добрий християнин повинен швидше схвалювати невиразні думки чи висловлювання ближнього, ніж їх осуджувати. Якщо жодним способом не можна його захистити, то треба запитати, як він їх розуміє; а якщо значення чи намір його слів є неправильний, то його треба поправити з любов’ю; якщо і цього недостатньо, то необхідно шукати всіх відповідних засобів, щоб привести його до правильного розуміння І захистити від хибної думки”» (ККЦ, 2478).
Будьмо уважні: наш моральний обов’язок — виправдовувати, думати про людей найкраще, говорити про всіх добре, з любов’ю виправляти або просто мовчати. А якщо ми слухаємо плітки, нам буде все важче й важче виконувати цей обов’язок.
Роздумуючи над цим, помоліться одне «Отче наш», десять «Радуйся, Маріє» і одне «Слава Отцю…»
Третій десяток
Що слухання пліток робить з пліткарем.
Людина, яка ділиться з нами плітками, це майже завжди наш друг. Людина, від якої ми чуємо плітки, часто намагається нам догодити, переповідаючи їх. Іншими словами, людина, яка грішить таким чином, це майже завжди друг, який пропонує нам свій гріх. І слухаючи плітки, ми його приймаємо.
Уявімо, що наш добрий друг вирішив пройтися босоніж по розпеченому вугіллю або порізати себе ножем — і все це просто для нашої розваги. Хіба ми би просто сиділи, усміхаючись, поки він калічив би своє тіло для нашого задоволення? Хіба ми не сказали б: «Ні, зупинися, будь ласка! Мені це не подобається! Я не хочу бачити, як ти завдаєш собі шкоди»?
Якщо ми намагалися би утримати друга від заподіяння собі фізичної шкоди заради нашої розваги, то чому б нам не зробити все можливе для того, щоб утримати його від духовної шкоди?
Відмова слухати плітки — це не лише вимога чистоти нашого серця чи репутації третьої особи. Не слухати плітки — це дбати про друга, який їх поширює.
Роздумуючи над цим, помоліться одне «Отче наш», десять «Радуйся, Маріє» і одне «Слава Отцю…»
Четвертий десяток
Що я можу зробити?
Отже, що можна зробити, щоб уникнути пасивного слухання і опосередкованого заохочення пліток? Є три варіанти.
Перше — це захистити людину, про яку пліткують. Знайти добрі слова на її адресу, спростувати брехню або просто сказати, що краще спробувати витлумачити свої сумніви на користь жертви, бо сказане може бути просто неправдою. Це не тільки протидіє злу, яке вже було сказане, це також заважає пліткарю продовжувати.
Друге — змінити тему. Це начебто складно зробити, але це справді допоможе, якщо у нас є хороший запас прийнятних для розмови тем — підготовлених заздалегідь, щоб не довелося шукати їх на місці.
Третє — вийти з розмови. Можна просто піти. Якщо є хтось, хто постійно пліткує сам і вводить у цей гріх нас щоразу, коли ми збираємося разом, можливо, варто деякий час уникати цієї людини. Це не тому, що ти кращий за пліткаря, а тому, що ти надто слабкий, щоб протистояти спокусі.
Жоден з цих варіантів не можна назвати легким, але якщо ми не хочемо погубити свою душу — або спостерігати, як друг губить свою, — варто виробити стратегію поведінки, яка найкращим чином допоможе уникнути потрапляння в таку ситуацію. Зрештою, ніхто не казав, що чеснота — це просто.
Роздумуючи над цим, помоліться одне «Отче наш», десять «Радуйся, Маріє» і одне «Слава Отцю…»
П’ятий десяток
Не говори про скандальні речі, а пролий на них світло
Коли ми пліткуємо, ми говоримо і слухаємо погане про людей, хоча у цьому немає жодної потреби. Отже, що нам робити, коли ми чуємо про щось недобре? Коли ми дізнаємося про скандали, нещастя чи ганебні вчинки, зроблені таємно? Ми не повинні про це говорити. Ми повинні за це молитися.
Ми повинні поставити цих бідних людей перед світлом Христа і попросити, щоб Він подбав про них. Тому що Він знає, що з ними відбувається. Він може їм допомогти. І Він може, якщо ми Його про це попросимо, дати нам благодать перестати злісно поширювати та слухати плітки про інших.
Роздумуючи над цим, помоліться одне «Отче наш», десять «Радуйся, Маріє» і одне «Слава Отцю…»
Читайте також: Як зрозуміти, що пліткування стало моєю серйозною проблемою?
Чи є плітки і лихослів’я смертним гріхом?
Дивіться також: Плітки — невинний гріх?
Переклад CREDO за: Catholic365
фінансово.
Щиро дякуємо!
