Молитва на Великий Четвер (1887 р.)
Мій Боже! Яка ж велика любов Твоя до людей, що полюбив Ти нас аж до смерті! Так багато вистраждав від нас і за нас на землі, — а однак, коли настала година відходу до слави Отця Твого, Ти, о Господи, захотів між нами залишитись і під таємничим видом хліба залишив нам своє Тіло і свою Пресвяту Кров, щоби нам були на втішення нашої туги та втамування спраги.
О Ісусе найдорожчий! Вдячно падаю на коліна перед Тобою і, доброту Твою прославляючи, благаю Тебе: зволь вчинити, щоби серце моє стало гідним прийняти хліб ангельський! Будь мені допомогою в заслуженні на щастя участі у цій Святій Вечері, до якої закликаєш своїх учнів, і навчи мене наслідувати ту любов та особливе смирення, якого Ти великий приклад дав нам.
О Ісусе, схилений до ніг апостолів! Оберігай душу мою від усілякого величання пихи; згаси в мені кожне прагнення шукати собі першості між людьми. Нехай пам’ять упокорення Твого зітре в моєму серці фальшиве поняття про мою над іншими вищість, і нехай мене заохотить до служіння не тільки батькам, яким любов і пошана від мене належать, але кожному, хто запрагне моєї послуги. Не допусти того, о мій Ісусе, щоб я хоч колись від бідняків сторонився (сторонилась) і легковажив (легковажила) тими, кому Ти сам в особах учнів Твоїх ноги сьогодні вмивав; але нехай стану перед людьми з серцем таким тихим і сумирним, щоб ніхто не вагався у нього постукати і кожен біг до нього з упованням; а я сам (сама) щоби жодного приниження не лякався (не лякалась), коли в Твоє Ім’я його хтось зажадає від мене.
О Господи, Господи! Пам’ятай мене, як про своїх учнів думав, коли їм при цій Вечері давав науку, як жити мають поміж людей на світі після Твого від них відходу. Влий також і в моє серце відвагу в тяжких обставинах життя і в подоланні всіляких злих потягів та вад, що відзиваються в мені; дай мені терпеливість погідно і спокійно зносити все, що на мене або любих моїх допустиш, зміцнюй у мені довіру безмежну до Твоєї батьківської опіки. Дай мені бажати і прагнути всім життям Твоїх Пресвятих Тіла і Крові; і не відмовляй мені у цьому хлібі життя в мою останню годину, щоби, ним підкріплений (підкріплена), я втішався (втішалась) сповненням Твоїх обітниць, о мій Ісусе.
Амінь.
За виданням: «Pokarm anielski: nabożeństwo rzymsko-katolickie», 1887
Переклад CREDO за: Strona domowa ks. Tomka Mocha