Проповідь о. Миколи Мишовського на Великий Четвер.
«Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що надійшла Його година перейти з цього світу до Отця, полюбивши своїх, — тих, які у світі, — до кінця полюбив їх . Під час вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Іскаріотського, сина Симона, видати Його, Ісус знаючи, що все дав Йому Отець в руки і що від Бога вийшов та до Бога йде, встав з вечері, зняв одяг і, взявши рушника, підперезався. Потім налив води до вмивальниці й почав мити ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний. Підходить Він до Симона-Петра. А той каже Йому: “Господи, чи ж то Ти мені миєш ноги?” Ісус у відповідь йому сказав: “Що Я роблю, того ти нині не знаєш, але пізнаєш після цього”. Каже Йому Петро: “Ти не помиєш моїх ніг повіки!” Ісус йому відповів: “Якщо не вмию тебе, не матимеш частки зі Мною”. Симон-Петро каже Йому: «Господи, не тільки мої ноги, але й руки та голову”. А Ісус говорить йому: “Умитому не треба вмиватись, хіба тільки ноги, оскільки весь чистий; і ви чисті, але не всі”. Адже Він знав того, хто зрадить Його, тому й сказав: “Не всі ви чисті”. А коли помив їхні ноги і надів свій одяг, знову сів при столі й сказав їм: “Чи ви знаєте, що Я зробив вам? Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і добре ви кажете, бо Я Ним є. Отже, коли Я, Господь і Учитель, помив вам ноги, то й ви повинні мити ноги один одному. Адже Я дав вам приклад, щоб, як Я зробив вам, так робили і ви””.
Літургійні читання — тут.