Роздуми над Божим Словом на вівторок ІІ Великоднього тижня
Коли ми опиняємося в місцевості, якої не знаємо, то щоб потрапити до потрібного місця, нам потрібна порада того, хто ці краї знає, хто тут уже, можливо, колись був і знає дорогу. Навіть зараз, коли у кожного є смартфон із гугл-мапами і ми не замислюючись легко знаходимо маршрут у невідомому нам місці, — насправді ми користуємося знаннями тих, хто першим побував у цій місцевості і її знає. Тобто ми користуємося не своїми знаннями, а тих знавців, котрі й створили для нас ці мапи.
Подібно є і з дорогою до єдності з Богом, до вічного щастя: нам потрібен провідник, інакше заблукаємо.
Справді, в духовному вимірі теж є дороги; але ходимо ми по них не ногами, а серцем. Тому і провідники мають бути зовсім інші — духовні. Тому Ісус і каже: «Вітер, де хоче, віє, і ти чуєш його голос, але не знаєш, звідки приходить і куди прямує. Так є з кожним, хто народжений від Духа» (Йн 3,8).
У розмові з Никодимом Ісус вказує на цю дорогу і на Того, хто цією дорогою вже ходив, відтак її знає: «Ніхто не підіймався на небо, тільки Той, Хто зійшов із неба: Син Людський. І як Мойсей підняв змія в пустелі, так треба, щоб був піднятий Син Людський, щоб кожний, хто вірить, у Ньому мав вічне життя» (Йн 3, 13‑15).
Нам зрозуміло, що цією дорогою до серця Отця є хрест. Через смерть Божого Сина на хресті Бог-Отець показав свою любов до людини, тобто зійшов до нашого серця. Подібно дорогою хреста, дорогою Христової жертви ми можемо дійти до серця Бога, тобто завоювати Його любов.
Не забуваймо: для того, щоб жертва була справді принесена Богу, вона має бути спалена. Вогнем, який спалює на хресті жертву Ісуса Христа, є вогонь любові Святого Духа.
Щоби наше життя сподобалось Богові, щоб ми могли мати участь у хресті Ісуса Христа й заслугах, які випливають із Його хреста, нам потрібно народитися до життя у Святому Духові. Саме це і дає благодать святого хрещення.
Ми не можемо любити Бога своєю, тілесною любов’ю. Ми потребуємо дару надприродної любові, яким є Святий Дух, щоб насправді любити — «знати» Бога, щоби справді йти духовною дорогою до Бога. Цю дорогу нам не покажуть жодні гугл-мапи, але напевно нам її вказує Святий Дух, якого ми отримали в Таїнстві хрещення.
Святий Дух нас добре проведе дорогою хреста. Ми боїмося хреста, бо боїмося страждання. Але не будемо вже боятися страждання: адже досконала любов, яку дає Святий Дух, усуває страх (див 1 Йн, 4,18). Це не значить, що дорога хреста не має болю і страждання, — їх там достатньо, але вона єдина має сенс, бо єдина дає спасіння та уподібнює нас до Ісуса Христа, Сина Божого.
фінансово.
Щиро дякуємо!
