Проповідь о. Олега Жарука на понеділок ІV Великоднього тижня.
«Того часу Ісус сказав: “Воістину, воістину кажу вам: хто не входить до овечої кошари дверима, але перелазить через верх деінде, той злодій і розбійник, а хто входить дверима, той пастир овець. Йому одвірний відчиняє, і вівці слухаються його голосу; і він кличе своїх овець по імені й виводить їх. Коли він усіх своїх овець повиводить, то йде перед ними, а вівці йдуть слідом за ним, бо знають його голос; за чужим же вони не підуть, а втікатимуть від нього, бо не знають голосу чужих!” Таку притчу розповів їм Ісус. Та вони не зрозуміли, що означало те, про що Він говорив їм. Тоді ще сказав Ісус: “Воістину, воістину кажу вам, що Я є двері вівцям. Всі, котрі приходили переді Мною, були злодії та розбійники, але вівці їх не послухали. Я є двері! Якщо хто Мною ввійде, то буде спасенний; і він увійде та й вийде, і знайде пасовисько. Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити і погубити. Я ж прийшов, щоб мали життя і щоб над міру мали”».
Літургійні читання — тут.