Роздуми над Словом Божим на ІV Неділю Великоднього періоду, рік Б
Першою ознакою Доброго Пастиря є готовність віддати життя. Цю готовність Господь ставить на перше місце. Віддавати життя — це важливіше, ніж «знати овець». Ісус спершу говорить про віддавання життя за отару, а потім каже, що знає своїх овець і вони знають Його. Проте готовність віддавати життя є чимось найважливішим в Його повчанні — адже Він сам готовий віддати своє життя навіть за тих, які Його не знають…

“ Добрий Пастир ні на що не очікує, лише все чинить з любові
Така постава, яку характеризує готовність віддавати життя, виникає з особливих відносин з Отцем: Як знає Мене Отець, так і Я знаю Отця; і кладу свою душу за овець. Ці слова мене вражають — вони дають зрозуміти, чим вимірюються мої відносини з Отцем: моєю готовністю втрачати життя заради інших.
Кимсь протилежним до Доброго Пастиря є «наймит». Грецьке слово містхотос дослівно означає людину, яка очікує на платню. З цього виникає, що Добрий Пастир нічого не очікує, лише все чинить з любові.