Багато місцевих традицій і звичаїв, що виникали протягом століть, підкреслювали контраст між Ісусом і сатаною у день Вознесіння. Хоча Страсну П’ятницю і Великодню Неділю зазвичай розглядають як дні, коли сатана був переможений, Вознесіння також вважали днем, коли диявол здригається від поразки.
Вознесіння — це день, коли Церква згадує вознесення прославленого Тіла Ісуса на небо, що підкреслює остаточну перемогу Христа над гріхом і смертю. Деякі місцеві традиції намагалися візуалізувати цю переможну подію. Наприклад, в Англії побутував звичай нести на чолі процесії прапор із зображенням лева, а під ним, на рівні ніг — прапор з зображенням дракона, що символізує тріумф Христа над лукавим під час Його Вознесіння. У деяких храмах сцену Вознесіння відтворювали, підносячи статую Христа над вівтарем через отвір у даху церкви. Вознесіння Христа на тлі падіння сатани донизу іноді зображували й на картинах.
«Золота легенда» говорить, що процесія з прапорами символізує перемогу Христа у Його Воскресінні та Вознесінні, що люди йшли за хрестом і хоругвами, як слідували за Христом, коли Він вознісся на небо; і що в деяких церквах, особливо у Франції, був звичай носити фігуру дракона з довгим хвостом, напхану половою… вважалося, що у перші два дні диявол панував у світі, але на третій день він втратив свою владу.
У Посланні апостола Павла до коринтян міститься уривок, що говорить про це схожим чином: «Мусить бо це тлінне одягнутися в нетління, і це смертне одягнутися в безсмертя. І коли це тлінне одягнеться в нетління, а це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: “Смерть поглинута перемогою. Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?” Жало смерті — гріх, а сила гріха — закон. Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа» (1Кор 15, 53-56).
Вознесіння і сьогодні залишається переможним святом, яке дає нам уявлення про те, що буде у майбутньому.