Віцепрезидент Комісії єпископських конференцій Європейського Союзу (COMECE) підбиває підсумки голосування за депутатів Європарламенту, наголошуючи на обов’язкові «будувати суспільство і Європу солідарності», де справді є місце для всіх, також і тих, хто перебуває у складних життєвих обставинах.
Війна і ситуація в Україні, економічна нестабільність, ризик зниження рівня життя, втрата стимулів і, як наслідок, пошуки самовизначення – це все фактори, що вплинули на результат європейського голосування, в якому протягом минулих вихідних виборці 27 країн ЄС висловили свої побоювання і сподівання щодо об’єднаної Європи.
Найбільшими тріумфаторами виборів до Європарламенту, які завершилися в неділю 9 червня 2024 р., стали антисистемні праві, яких ще 10 років тому вважали маргінальними і нездатними якось розширити свою політичну базу і прийти до влади. Тепер їм вдалося досягти успіху на тлі невдоволення частиною європейців зростанням вартості життя, житловою кризою, масовою імміграцією, безпековою ситуацією на континенті, повідомляє BBC.
В інтерв’ю для Vatican News Його Преосвященство Антуан Еруар, архієпископ Діжона і віцепрезидент Комісії єпископських конференцій Європейського Союзу (COMECE), поділився думками про результати голосування, описуючи волевиявлення європейських громадян як «невдоволення і протест проти чинних урядів у багатьох країнах».
Від імені комісії єпископатів ієрарх звертається зі словами заохочення до новообраних євродепутатів, закликаючи їх усвідомлювати, що вони покликані служити «всій Європі, а не лише захищати якісь окремі інтереси». Побудова Європи, на думку єпископів, має бути «солідарним будуванням, що творить зв’язки між країнами-членами, але також в особливий і оригінальний спосіб творить стосунки Європи з іншими країнами світу».
Цінності, які захищає Церква
Перед лицем скликання Європарламенту, що завершує свій мандат і, як підкреслює ієрарх, протягом останніх років відображає процес «сильної дехристиянізації» європейського континенту, — саме Церква нагадує, що «індивідуальні свободи не є безмежними», що існують «обов’язки один щодо одного і щодо розбудови суспільства та Європи солідарності, в яких є реальне місце для найменших, найбільш уразливих, для тих, хто перебуває в різного роду труднощах». Натомість ми стали свідками дій, які «намагалися визначити те, що дехто називає новими правами, але які є радше питанням примноження індивідуальних прав, не беручи до уваги елементи солідарності, необхідні в суспільстві».
COMECE, не виявляючи жодної підтримки тій чи іншій політичній течії, наголошує: теми, пов’язані із захистом життя, правами робітників, міжнародною взаємопідтримкою та розвитком бідніших країн, залишаються цінностями, «які підтримує Церква» і які пов’язані з «демократією, з верховенством права, з дуже різними і дуже широкими цінностями, на які Папа Франциск часто посилався у своїх численних висловлюваннях про європейську інтеграцію». Потрібна не така Європа, яка захищає «лише особисті права кожної людини», а та, що будує «справжню солідарність між країнами і між громадянами», бо, як наголосив архієпископ Еруар, «європейський проєкт — це проект солідарності, притаманний у певному сенсі союзові сопричастя», і про це «ніколи не слід забувати».