Наближаємось до Європи і вбезпечуємося від росії: в Україні скасували літній/зимовий час

Верховна Рада ухвалила в цілому закон про обчислення часу в Україні, тим самим скасувавши перехід з літнього на зимовий час і навпаки.

Про це повідомив народний депутат від парламентської фракції «Голос» Ярослав Железняк, передає Укрінформ. За законопроєкт №4201 проголосували 261 депутат.

Метою закону є визначення правових засад встановлення одиниць часу, обчислення часу в Україні та забезпечення потреб громадян, суспільства і держави у достовірній інформації про точний час і календарну дату. Зазначається, що документ сприятиме євроінтеграційним прагненням України, оскільки 84% жителів країн ЄС віддали голоси за скасування переходу на літній та зимовий час, що підтримав Європейський парламент.

Документ не тільки спрямований на вирішення питань щодо визначення правових засад обчислення часу в Україні, а й покликаний забезпечити захист територіальної цілісності та зміцнення національної безпеки України, оскільки на тимчасово окупованих територіях України встановлений час держави-агресора — російської федерації. Тому встановлення і закріплення на всій території України без винятку єдиного київського часу, своєю чергою, дозволить зміцнити й безпекові позиції України, сприятиме деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій.

На території України закріплюють єдиний київський час — UTC+2. Відтак у 2024 році в останню неділю жовтня українці востаннє переведуть стрілки годинника на зимовий час, і далі вже переведення на літній час — із 2025 року — не буде.

Зміна часу в Україні досі відбувалася двічі на рік: в останню неділю березня країна переходила на літній час, а кожної останньої неділі жовтня — на зимовий. 3‑го березня 2021 року ВР ухвалила в першому читанні законопроєкт «Про обчислення часу в Україні»; однак 19 березня у другому читанні за нього проголосували лише 212 депутатів. Після цього законопроєкт відправили на доопрацювання.

Окрім політичної та інших логічних необхідностей, питання обчислення часу безсумнівно пов’язане з кліматичними змінами. Танення полярних льодів уповільнює обертання планети, через що дні стають довшими. Це потенційно може вплинути на системи, які вимагають точного часу, як-от інтернет-трафік, фінансові операції та GPS-навігація.

Люди вимірюють точний час завдяки атомному годиннику, але земний день — один повний оберт — змінюється через вплив Місяця, кліматичні впливи та кілька інших факторів.

Учені прогнозують, що зміна швидкості обертання Землі залишатиметься на рівні приблизно 1,0 мілісекунди на століття протягом наступних кількох десятиліть, навіть якщо викиди парникових газів значно зменшаться. Якщо ж викиди не зменшаться, то швидкість уповільнення сягне 2,6 мілісекунди на століття до 2100 року, ставши найбільшою рушійною силою довгострокових змін тривалості дня.

Рішення переводити годинники восени та навесні було зумовлене експериментом, спрямованим на заощадження електроенергії. «Однак значних успіхів цей експеримент не досяг. А науковці почали досліджувати вплив зміни часу на здоровʼя людини. У 2020 році була навіть створена директива від Європейського парламенту щодо припинення зміни часу, бо жодних економічних проблем ці переходи не розв’язують, а от вірогідність погіршення стану людей через зміни на літній час є. Можна знайти дослідження за 2019, 2020 роки щодо цього», — сказала сімейний лікар Марина Сікорська.

12 липня комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку рекомендував парламенту ухвалити в цілому законопроєкт, який передбачає скасування переходу на «зимовий» і «літній» час.

У пресслужбі Ради заявили, що перехід на «зимовий» і «літній» час призводить до зміни біологічних ритмів людини, що негативно впливає на її загальний стан, а також не допомагає енергоощадженню. У Раді також зазначили, що встановлення єдиного київського часу на всій території України сприятиме зміцненню нацбезпеки України.