Роздуми над Божим Словом на понеділок XVIII Звичайного тижня, рік ІІ
У тому ж році, на початку панування царя Седекії, юдейського царя, на четвертому році, у місяці п’ятому, промовив до мене пророк Ананія, син Аззура, з Гівеону, в домі Господньому, при священиках та при всім народі: «Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: розіб’ю ярмо вавилонського царя! Через два роки поверну у це місце все начиння Господнього дому, що забрав Навуходоносор, вавилонський цар, із цього місця й переніс у Вавилон. Та й юдейського царя Єхонію, сина Йоакима, і всіх юдейських полонених, що позаймали їх у Вавилон, поверну у це місце, — слово Господнє, — бо Я розіб’ю кормигу вавилонського царя». І відповів пророк Єремія до пророка Ананії при священниках і при всьому народі, що стояли в домі Господнім. І сказав пророк Єремія: «Нехай дійсно так станеться! Нехай так учинить Господь, нехай Господь справдить твої слова, що ти прорік і нехай поверне у це місце посуд Господнього дому й усіх полонених з Вавилону! Однак же вислухай добре оце слово, що я скажу при тобі й при всіх людях: Ті пророки, що виступали поперед мене й поперед тебе з давніх-давен, пророкували супроти сильних країн і великих царств війну, нещастя й пошесть. Що ж до пророка, що віщує добробут, то тільки, коли слово його справджувалось, визнавали його за пророка, якого справді послав Господь». Тоді пророк Ананія зняв із шиї ярмо у пророка Єремії та й поламав його. І промовив Ананія при всіх людях: «Так говорить Господь: ось так за два роки я розіб’ю кормигу Навуходоносора, вавилонського царя, на шиї в усіх народів!» І пішов пророк Єремія своєю дорогою. Після того, як пророк Ананія поламав ярмо з шиї Єремії, надійшло таке слово Господнє до пророка Єремії: «Іди й скажи Ананії: так говорить Господь: Ти поламав ярмо дерев’яне, а замість нього Я зроблю кормигу залізну. Так бо говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Я накладу залізне ярмо на шиї цим народам, щоб служили Навуходоносорові, вавилонському цареві, і вони служитимуть йому. Навіть польового звіря Я передам йому». І сказав пророк Єремія до пророка Ананії: «Слухай лишень, Ананіє: Господь не посилав тебе, і ти підводиш цей народ покладатись на неправду. Тим то так говорить Господь: ось Я викину тебе з землі; ще цього року вмреш, бо ти говорив усупереч Господові». І справді помер пророк Ананія того ж року, сьомого місяця.
Єр 28, 1–17
Воістину, такою є людська природа. Всі ми хочемо сподіватися на краще, бачити, що конфлікт вирішений і страждання скінчилися. Схоже, саме це було рушійною силою для Ананії. Він пристрасно хотів, щоб Юдея повернулась до часів процвітання, які були до того, як вавилоняни захопили Єрусалим і взяли в полон його царя. На жаль, Ананія пропустив, утратив найважливіше. «Не хвилюйтесь, — казав він людям, — вам не потрібно каятися. Лише продовжуйте робити те, що робите, і Бог поверне все на свої місця». Саме це Єремія назвав проповіддю «проти Господа» (Єр 28, 16).
Може здатися, що мета Єремії — докорити Ананії. Та не про це йшлося. Серце пророка розривалося. Він знав, що Бог хоче захистити й об’єднати свій народ, але гріх був величезною перешкодою для зцілення і причиною страждань. І тому було життєво необхідно повернутися до Бога шляхом каяття. Життя в окупації було доволі болючим досвідом, але Господь використав його як шанс для людей побачити правду про себе і повернутися до Нього, щоб не потрапити у вигнання.
Часто ми заспокоюємо себе думками на зразок «у мене все гаразд». Або ж намагаємося звинуватити у своїх проблемах когось іншого. І саме тоді потрібно прийняти неприємне, але милосердне пророче послання: негативні явища в нашому житті найчастіше є наслідком нашого гріха. Але Бог нас любить, хоче обдарувати благодаттю, і тому закликає до навернення. Щоб бути насправді вільними, ми не повинні ігнорувати необхідність каяття. Коли намагаємось не помічати своїх гріхів — тільки погіршуємо ситуацію, «збільшуємо кредит». Коли затуляємо вуха, щоб не чути нічого, крім того, що хочемо, позбавляємо себе зцілення, яке Бог хоче нам подарувати.
Головне питання в цій ситуації: чи я готовий зустрітися із правдою про себе, покаятись і прийняти Божі ліки для моєї душі? Задумайся, кого ти будеш слухати — пророків цього світу, які кажуть, що все гаразд? Чи дослухатимешся до заклику Бога про навернення, щоб отримати справжню свободу?
«Господи, допоможи мені ще глибше навернутися до Тебе, щоб я став насправді вільним».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
