Римо-католицький календар
Понеділок XVIII звичайного тижня, рік ІІ
Перше читання
Єр 28, 1-17
Читання з Книги пророка Єремії.
На початку панування царя Седекії, юдейського царя, на четвертому році, у місяці п’ятому, промовив до мене пророк Ананія, син Аззура, з Гівеону, в домі Господньому, при священниках та при всім народі: «Так говорить Господь Воїнств, Бог Ізрáїля: “Розіб’ю ярмо вавилонського царя! Через два роки поверну у це місце все начиння Господнього дому, що забрав Навуходоносор, вавилонський цар, із цього місця й переніс у Вавилон. Та й юдейського царя Єхонію, сина Йоакима, і всіх юдейських полонених, яких забрали у Вавилон, поверну у це місце, — слово Господнє, — бо Я розіб’ю ярмо вавилонського царя”».
І відповів пророк Єремія до пророка Ананії при священниках і при всьому народі, що стояли в домі Господнім. І сказав пророк Єремія: «Нехай дійсно так станеться! Нехай так учинить Господь, нехай Господь справдить твої слова, які ти прорік, й нехай поверне у це місце посуд Господнього дому й усіх полонених з Вавилону! Однак же вислухай добре оце слово, що я скажу при тобі й при всіх людях: Ті пророки, які виступали поперед мене й поперед тебе з давніх-давен, пророкували супроти сильних країн і великих царств війну, нещастя й пошесть. Що ж до пророка, що віщує мир, то тільки, коли слово його справджувалось, визнавали його за пророка, якого справді послав Господь».
Тоді пророк Ананія зняв з шиї ярмо у пророка Єремії та й поламав його. І промовив Ананія при всіх людях: «Так говорить Господь: “Ось так за два роки Я розіб’ ю ярмо Навуходоносора, вавилонського царя, на шиї в усіх народів”!» І пішов пророк Єремія своєю дорогою.
Після того, як пророк Ананія поламав ярмо з шиї Єремії, надійшло таке слово Господнє до пророка Єремії: «Іди й скажи Ананії: Так говорить Господь: “Ти поламав ярмо дерев’яне, а замість нього Я зроблю ярмо залізне”. Так бо говорить Господь Сил, Бог Ізрáїля: “Я накладу залізне ярмо на шиї цим народам, щоб служили Навуходоносору, вавилонському цареві, і вони служитимуть йому. Навіть польового звіра Я передам йому”».
І сказав пророк Єремія до пророка Ананії: «Слухай лишень, Ананіє: Господь не посилав тебе, і ти підводиш цей народ покладатись на неправду. Тому так говорить Господь: “Ось Я викину тебе з землі; ще цього року вмреш, бо ти говорив віроломство всупереч Господу”». І справді помер пророк Ананія того ж року, сьомого місяця.
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 119 (118), 29 і 43. 79-80. 95 і 102 (П.: пор. 68б)
Присудів Твоїх навчи мене, Боже.
Відверни від мене шлях неправди, — *
помилуй мене за Твоїм законом.
І слово правди з моїх уст не відніми назавжди, *
бо на Твої присуди я поклався.
Хай навернуться до мене ті, які Тебе бояться, — *
вони свідчення Твої спізнають.
Нехай серце моє буде непорочним у Твоїх настановах, *
щоб я не застидався.
Мене підстерігають грішники, аби мене погубити, *
а я зрозумів Твої свідчення, Боже.
Від Твоїх присудів я не ухиляюсь, *
бо Ти мене навчаєш.
Спів перед ЄвангеліємЇ
Мт 4, 4б
Алілуя, алілуя, алілуя.
Не самим хлібом житиме людина,
але кожним словом, що виходить з уст Божих.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мт 14, 13-21
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу Ісус, почувши про смерть Йоана Хрестителя, відплив сам звідти човном у безлюдне місце; довідавшись про те, багато людей пішло за Ним пішки з міст. Вийшовши, Ісус побачив багатьох людей, змилосердився над ними та оздоровив їхніх хворих.
А як настав вечір, підійшли до Нього учні та й кажуть: «Тут місце пустинне і година вже пізня; відпусти людей, щоб пішли у села купити собі їжі».
Ісус же відповів їм: «Немає необхідності їм іти: ви дайте їм їсти!»
Та вони говорять Йому: «Маємо тут лише п’ять хлібів і дві риби».
А Він сказав: «Принесіть їх Мені сюди».
І, звелівши людям посідати на траві, узяв п’ять хлібів та дві риби, підвів погляд до неба, промовив благословення і, розломивши, дав хліби учням, а учні — юрбам. І всі їли й наїлися, і назбирали шматків, що залишилися, дванадцять повних кошиків. А тих, які їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.
Слово Господнє.
В рік А, якщо цей уривок прочитано у попередню неділю, сьогодні потрібно прочитати Мт 14, 22-36.
† Читання святого Євангелія від Матея.
Після того як люди наситилися, Ісус звелів своїм учням сісти в човна й плисти раніше за Нього на інший бік, а Він тим часом відпустить людей. Відпустивши народ, піднявся сам на гору, щоб молитися. Як настав вечір, Він залишався там на самоті.
Човен уже був багато стадій від землі; його кидали хвилі, бо дув супротивний вітер. У четверту сторожу ночі Ісус попрямував до них, ідучи по морю. А учні, побачивши, що Він іде по морю, жахнулися, кажучи, що це привид, і зі страху закричали.
Зараз же сказав їм Ісус: «Відваги, це Я, не бійтеся!»
Петро, озвавшись до Нього, сказав: «Господи, коли це Ти, накажи, щоб я пройшов до Тебе по воді!»
Він же сказав: «Іди!»
І, вийшовши з човна, Петро пішов по воді, щоб іти до Ісуса. Та, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав тонути і закричав, гукаючи: «Господи, спаси мене!»
І зараз Ісус, простягнувши руку, схопив його та й каже йому: «Маловірний, чому ти засумнівався?»
Коли вони увійшли до човна, вітер стих. А ті, які були в човні, поклонилися Йому, кажучи: «Ти насправді є Божий Син!»
Перепливши, ступили на землю Генісаретську. Впізнавши Його, люди цієї місцевості сповістили всю околицю, принесли до Нього всіх хворих і благали Його, щоб тільки доторкнутися до краю Його одягу; і ті, хто доторкався, — одужували.
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Дорога повернення йде через каяття (Слово між нами)
фінансово.
Щиро дякуємо!
