Проповідь отця Миколи Мишовського на четвер ХХ звичайного тижня, рік ІІ (РКЦ).
«Того часу Ісус знову заговорив до первосвященників і старших народу у притчах, кажучи: “Схоже Царство Небесне на одного чоловіка — царя, який справив весілля своєму синові. Він послав своїх слуг покликати запрошених на весілля, але ті не захотіли прийти. Тоді знову послав інших слуг, кажучи: “Скажіть запрошеним: Ось, я приготував мій бенкет; моїх волів і годовану худобу зарізано, і все готове; приходьте на весілля!” А вони, знехтувавши, відійшли: один — на своє поле, другий — на свій торг; інші ж, схопивши його слуг, познущалися над ними, зневажили їх і повбивали. Цар розгнівався, послав своє військо, вигубив тих убивців і спалив їхнє місто. Тоді каже своїм слугам: “Оскільки весілля готове, а запрошені виявилися недостойними, то йдіть на виїзди з міста і, кого тільки зустрінете, кличте на весілля”. Вийшовши на дороги, ті слуги зібрали всіх, кого знайшли — і поганих, і добрих; і наповнилася весільна світлиця гістьми за столами. Цар прийшов подивитися на тих, хто був за столом, і побачив чоловіка, не вбраного у весільний одяг, і каже йому: “Друже, як ти ввійшов сюди без весільного одягу?” Той же мовчав. Тоді сказав цар слугам: “Зв’яжіть йому ноги й руки та викиньте в зовнішню темряву: там буде плач і скрегіт зубів”. Адже багато запрошених, та мало вибраних!”»
Літургійні читання — тут.