Проповідь о. Миколи Мишовського на XXIII Звичайну Неділю, рік Б (РКЦ).
«Того часу, залишивши околиці Тира, Ісус знову прийшов через Сидон до Галілейського моря, у межі Десятимістя. І привели до Нього глухого й з невиразною мовою, і просили Його, щоби поклав на нього руку. Відвівши його вбік від натовпу, Він вложив свої пальці в його вуха і, плюнувши, доторкнувся до його язика, та піднявши погляд до неба, зітхнув і каже йому: “Еффата!”, тобто: “Відкрийся!” І враз відкрилися його вуха, і розв’язалися пута його язика, і він заговорив виразно. Ісус звелів їм, аби нікому про це не говорили. Та чим більше Він їм забороняв, тим більше вони розголошували. І надзвичайно дивувалися, кажучи: “Він добре все зробив: і глухим дає слух, а німим — мову”».
Літургійні читання — тут.
фінансово.
Щиро дякуємо!
