Проповідь о. Миколи Мишовського на ХХIV Неділю Звичайного періоду, рік Б (РКЦ).
«Того часу пішов Ісус з учнями до сіл Кесарії Филипової і дорогою розпитував своїх учнів, говорячи їм: “За кого Мене люди вважають?” А вони у відповідь сказали, що одні — за Йоана Хрестителя, інші — за Іллю, ще інші — за одного з пророків. І ще запитав їх: “А ви ж за кого Мене вважаєте?” Обізвався Петро та й каже Йому: “Ти – Христос”. Тоді суворо наказав їм, щоб нікому не розповідали про Нього. І Він почав їх навчати, що Синові Людському необхідно буде багато постраждати, і буде відкинений старшими, первосвященниками та книжниками, і буде вбитий, але через три дні Він воскресне. І слово говорив Він відверто. А Петро відкликав Його вбік і почав перечити Йому. А Він, обернувшись і поглянувши на учнів своїх, докірливо сказав Петрові: “Відійди позад Мене, сатано, бо не думаєш про те, що Боже, а про те, що людське!” І, покликавши людей та своїх учнів, сказав їм: “Якщо хтось хоче йти за Мною, то нехай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде за Мною. Адже коли хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить свою душу задля Мене і Євангелія, той спасе її”».
Літургійні читання — тут.