Роздуми над Словом Божим на понеділок I тижня Адвенту
Постава сотника для нас надзвичайно важлива: адже сам Господь похвалив його за велику віру. Перед нами людина, яка майже все життя давала різні накази, і сама жила, виконуючи накази своїх начальників. Варто взяти до уваги, що служба у війську за часів Ісуса не тривала дев’ять місяців або навіть два роки — це була багаторічна посвята. Для деяких людей військова служба ставала просто стилем життя і навіть самим життям.
![о. Роман Лаба](https://credo.pro/wp-content/uploads/2011/11/45-132x1321.jpg)
“ Господь на відстані упорядкував життя якогось маловідомого язичника, то як же Він прагне увійти зі своїм Словом у твоє життя!?
Незважаючи, однак, на багаторічний досвід наказів, сотник не розучився просити. Ситуація з його слугою спонукає його перейти від наказу до прохання. Окрім цього ми бачимо, що наш герой знає юдейські звичаї — він розуміє, що Рабі з Назарету не може увійти в дім язичника. Однак найбільше вражає його віра в слово Ісуса. Багато років сотник досвідчував, що його слово є ефективним наказом і це виникає з його посади — з того факту, що він сотник. За кого ж він вважав Ісуса, якщо вірив, що навіть хвороба на відстані буде слухняна його словам!?
![Сотник](https://credo.pro/wp-content/uploads/2012/11/Сотник.jpg)
Господь на відстані упорядкував життя якогось маловідомого язичника (ми навіть не знаємо імені цього сотника), то як же Він прагне увійти зі своїм Словом у твоє життя!?