Проповідь о. Миколи Мишовського на понеділок ІІІ звичайного тижня, рік І (РКЦ).
«Того часу книжники, які спустилися з Єрусалима, казали, що Він має Вельзевула і що бісівським князем бісів виганяє. Покликавши їх до себе, Він промовляв їм у притчах: “Як може сатана сатану виганяти? І коли царство саме в собі поділиться, не зможе встояти те царство; і коли дім сам у собі поділиться, не зможе встояти той дім; і коли сатана повстав проти себе самого й поділився, не може він встояти, але йому настав кінець. Ніхто не може пограбувати майно сильного, вдершись до його дому, якщо спершу не зв’яже сильного, — і лише тоді пограбує його дім. Воістину кажу вам, що будуть прощенні людським синам всі гріхи й богохульства, хоч скільки б вони не хулили, а хто буде зводити хулу на Святого Духа, той не матиме прощення довіку, а буде винний у вічному грісі”. Адже вони казали: “Він має нечистого духа!”»
Літургійні читання — тут.