Проповідь о. Миколи Мишовського на понеділок ХІХ звичайного тижня, рік І (РКЦ).
Мойсей сказав до народу: «Та й тепер, Ізрáїлю, чого Господь, Бог твій, вимагає від тебе, як не того, щоб ти боявся Господа, Бога твого, ходив усіма Його дорогами, щоб любив Його і служив Господу, Богу твоєму, усім твоїм серцем і всією твоєю душею, пильнуючи заповідей Господа та Його установ, що їх я сьогодні заповідаю тобі, тобі ж самому на добро? Гляди! Небо й небеса небес, земля й усе, що на ній, усе належить до Господа, Бога твого. А все ж таки прихилився Господь до твоїх батьків, щоб їх полюбити, і вибрав вас, їхніх пізніших нащадків, з-поміж усіх народів, як оце нині й сталося. Обріжте ж ваше необрізане серце й ваш карк нехай більше не буде впертим! Бо Господь, Бог ваш, це Бог над богами й Господь над володарями, Бог великий, могутній і страшний, який не зважає на особу й не бере дарунків, який творить суд сироті й удовиці та любить чужинця, даючи йому хліб і одежу. А любіть і ви чужинця, бо ви самі були чужинцями в Єгипетській землі. Господа, Бога твого, бійся, Йому служи, Його держись, Його Ім’ям клянись. Він — твоя слава, він — Бог твій, який для тебе виконав ті великі і страшні речі, що їх ти бачив на власні очі. Сімдесят душ було твоїх батьків, як вони спустились у Єгипет, а тепер Господь, Бог твій, намножив тебе, як зірок на небі»
Літургійні читання — тут.
фінансово.
Щиро дякуємо!
