Проповідь о. Миколи Мишовського на вівторок ІІ Великоднього тижня (РКЦ).
Велике число тих, які повірили, мали одне серце й душу; і ніхто нічого зі свого майна не називав власним, бо все було в них спільне. Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса, і велика благодать була на них усіх. Не було між ними жодного нужденного. Бо ті, хто мав поле або дім, продавали їх та приносили кошти від проданого і клали біля ніг апостолів, а кожному давалося те, чого хто потребував. Так Йосиф, прозваний апостолами Варнавою, — що в перекладі означає «син потіхи», — левит, родом з Кіпру, мав поле; він продав його, приніс гроші й поклав біля ніг апостолів.
Літургійні читання — тут.
фінансово.
Щиро дякуємо!
