Роздуми над Словом Божим на урочистість Богоявлення
У свято Епіфанії (Богоявлення) Євангеліє згадує історію поклоніння Ісусові трьох Волхвів, часто званих трьома Царями чи Мудрецями. Від самого початку у цьому описі поклоніння Божому Дитяті трьох язичників вбачали символ майбутнього навернення поганських народів, епохи, коли віра у справжнього Бога вийде далеко поза межі Вибраного народу. Цікава деталь: щоби знайти Дитя, волхви мусили пройти через Єрусалим. Але по тому, як вони віддали шану Ісусові, «вернулися іншою дорогою у свій край». Звичайно, вибір іншої дороги повернення пояснюється тут підступами царя Ірода. Але теж підкреслено, що траєкторію їхньої мандрівки укладав сам Бог: спочатку зірка з неба спрямовує їх у Віфлеєм через Єрусалим, а потім Бог, уві сні, наказує повернутися іншим шляхом. Тому ця мала деталь стає тут символічною. Не можна бути християнином, ігноруючи традицію віри Ізраїлю: дорога до Христа обов’язково веде через Єрусалим, столицю вибраного Богом народу. Але пізніше, пізнавши Христа, можна йти до Бога різними шляхами, й існування Церков з різноманітними й багатими літургійними традиціями є цьому підтвердженням. І саме поняття вибраності змінюється: усі вірні Христові становлять «рід вибраний… святий народ» (1 Пт 2, 9).
Є ще інший глибокий символізм в історії про трьох Волхвів. Вони прийшли вклонитися Ісусові, бо отримали об’явлення, знак — зірку на небі. Кожна людина дістає від Бога подібні знаки, які ведуть до Нього. Бог завжди робить перший крок до людини, і це Боже схиляння над людиною ми звемо «благодаттю». Але троє Волхвів змогли знайти Божого Сина, бо відгукнулися на Божий поклик, вирушили в дорогу, дозволили зірці провадити себе, завдали собі важкий труд довгої подорожі. Халдейські мудреці змогли пережити чудесний момент Богоявлення, бо, з одного боку, Бог дав їм знак, а з іншого — вони самі Його наполегливо шукали.
Так і ми: наше спасіння є завжди ласкавим дарунком Бога, прийняття якого вимагає від нас віри і посвяти.
фінансово.
Щиро дякуємо!
