Хрещення робить нас членами Христового Тіла та Божого люду. Про це говорив Папа Франциск під час загальної аудієнції у середу, 15 січня.
Розпочавши попередньої середи цикл катехиз про Святі Таїнства, цього разу він знову говорив про Хрещення, зазначивши, що подібно як «з покоління у покоління передається життя, так само і з покоління в покоління, через відродження у хрещальній купелі, також передається благодать, і завдяки цій благодаті Божий люд прямує крізь час, немов ріка, яка напоює землю та поширює у світі Боже благословення».
Святіший Отець зауважив, що після того, як Христові учні відповіли на Господній наказ іти та христити, відтоді і дотепер існує «ланцюг передавання віри», і кожен з нас «є ланкою цього ланцюга». Це також вимагає того, щоб передавати віру своїм дітям, аби вони, у свою чергу, коли виростуть, змогли охрестити своїх дітей. А це тому, що «Хрещення робить нас частиною Божого люду, який передає віру».
«Силою Хрещення ми стаємо учнями-місіонерами, покликаними нести Євангеліє світові», – зазначив Папа Франциск, цитуючи своє Апостольське Напоумлення «Радість Євангелія», в якому йдеться і про те, що «кожен охрещений, якими би не були його функції у Церкві та рівень знання своєї віри, є активним суб’єктом євангелізації». Тому, «нова євангелізація» повинна включати оновлену участь всього Божого люду, який є, одночасно, і учнем, тому що отримує віру, і місіонером, тому що її передає. Саме таким, за словами Папи, є плід Хрещення. І в Церкві всі, від найменшого до найбільшого, і навіть Папа та єпископи, є учнями, але також всі є передавачами віри. Святіший Отець також наголосив, що кожен повинен бути учнем, бо без цього не зможе бути місіонером.
«Існує нерозривний зв’язок між містичним та місіонерським вимірами християнського покликання, які обидва закорінені у Хрещенні», – зауважив Папа, пояснюючи, що, отримуючи віру у Хрещенні, ми приймаємо діяння Святого Духа, який спонукає нас визнавати Ісуса Христа Божим Сином. Таким чином, всі охрещені покликані жити сопричастям з Пресвятою Трійцею та його передавати іншим.
Наступним важливим аспектом, на який звернув увагу Святіший Отець, є те, що «ніхто не спасає сам себе». Ми є «спільнотою віруючих, Божим людом, і у цій спільноті відчуваємо красу можливості ділитися досвідом любові, яка всіх нас випереджує, але, одночасно, кличе бути «каналами» благодаті одні для одних, не зважаючи на наші обмеження та гріхи». А тому «спільнотний вимір» не є чимось зовнішнім, якимось обрамленням, але «інтегральною частиною християнського життя, свідчення та євангелізації».
Підсумовуючи це повчання, щоб ще раз підкреслити важливість Хрещення, Папа Франциск вказав на приклад християнської громади Японії. «Ця спільнота, – розповів він, – зазнавала жорстоких переслідувань на початку XVII століття. Там було багато мучеників, членів духовенства було вигнано, а тисячі вірних були убиті. У Японії не залишилося жодного священика, всі були депортовані. Отож, спільнота перейшла у підпілля, зберігаючи віру та приховано молячись. А коли народжувалось дитя, батько або мати його хрестили, тому що охрестити можуть всі. Коли через два з половиною століття, через 250 років, до Японії повернулися місіонери, тисячі християн вийшли на яв і Церква наново розквітла. Вони витривали завдяки благодаті Хрещення! Це щось величне, чи не так? – зауважив Святіший Отець. – Божий люд передає віру, хрестить своїх дітей та прямує вперед».
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
