Роздуми над Словом Божим на свято Престолу св. Апостола Петра
У своєму Першому посланні святий Петро представляється адресатам як той, який був свідком страждань Христа і вже є учасником Його майбутньої слави (пор. 1 Пт 5, 1). Це є доповненням того, що він раніше сказав: «Тією мірою, якою берете участь у Христових муках, радійте, щоб і в славному Його з’явленні раділи та веселились» (1 Пт 4, 13). Страждання Церкви є шляхом до вічного щастя.
Сучасники Ісуса не розуміли Його, вважали Його (як, наприклад, Ірод) за воскреслого Йоана Хрестителя (пор. Мк 6, 14-16). Святий Петро каже до Ісуса: «Ти є Христос, Син Бога живого!» (Мт 16, 16). Ісус же йому відповідає: «Блаженний ти, Симоне, сину Йони, бо не тіло і кров тобі це відкрили, а Мій Отець Небесний» (Мт 16, 17).
З огляду на цей вибір Отця Ісус каже: «Ти є Петро — скеля і на цій скелі Я збудую свою Церкву, і брами аду не здолають її» (пор. Мт 16, 18). Це велика таємниця: і те, що Бог робить із Петром, і те, яким чином зміцнює його, перемінює. Цього фундаменту Церкви не здолає ні смерть, ані жодна пекельна сила. Ісус, знаючи слабкості Петра, дає йому «ключі Царства Небесного» (Мт 16, 19). Царство Боже — це прекрасна дійсність Святого Духа, який перемінює кожного з нас, який діє завдяки Таїнствам Церкви. Ісус, подібно як Йоан Хреститель, закликає до навернення саме з огляду на те, що це Царство наблизилося (пор. Мт 3, 2; 4, 17).
фінансово.
Щиро дякуємо!
