«Отче наш» по-новому

Роздуми над Словом Божим на середу ХХVІІ звичайного тижня, рік ІІ

Звернення до Бога «Отче наш» вказує на нові взаємини людини з Богом, взаємини Отця і Його дітей. Ці взаємини становлять основу нашого братерства.

Нехай святиться твоє ім’я: Ім’я Ягве означає «Я з вами!» Бог з нами. Бог явив себе в цьому імені (пор. Вих 3, 11-15). Ім’я Бога ми освячуємо, коли використовуємо його з вірою, а не сприймаємо магічно; коли воно використовується відповідно до його справжньої мети, тобто не для гноблення і утиску, а для визволення людей і будування Божого Царства.

Нехай прийде твоє Царство: тільки Бог є Господом і Царем людського життя (пор. Іс 45, 21; 46, 9). Прихід Царства становить реалізацію всіх надій та обіцянок. Це повнота життя і подолання всіх страхів та кривд, завданих людськими царями і владою. Це Царство настане тоді, коли повністю виконається Божа воля.

Дай нам кожного дня наш хліб щоденний: у книзі Вихід ми читаємо, що люди, перебуваючи в пустелі, щодня отримували манну (пор. Вих 16, 35). Божественне провидіння в такий спосіб творило братерську спільноту народу Старого Завіту через спільне користування Божим даром. Ісус закликає нас до нового Виходу, до нового способу спільного використання Божого дару, а саме — в дусі братерства, яке гарантуватиме хліб для всіх (пор. Мт 6, 34-44; Йн 6, 48‑51).

І прости нам гріхи наші: кожні 50 років євреї святкували ювілейний рік, який зобов’язував усіх пробачити борги. Це був новий початок (пор. Лев 25, 8‑55). Ісус проголошує новий ювілейний рік, «рік благодаті від Господа» (Лк 4, 19). Євангеліє хоче, щоб почалося все нове. І починається воно з перемоги Ісуса Христа над гріхом, тому Лука міняє слово “борги” на “гріхи”.

І не введи нас у спокусу: в часі Виходу Ізраїлю з неволі єгипетської, євреї спокусилися і впали під тягарем гріха (Втор 9, 6-12). Вони скаржилися, нарікали й хотіли повернутися (пор. Вих 16, 3; 17, 3). У новому Виході спокуса долається завдяки силі, яку люди отримали від Бога (пор. 1 Кор 10, 12‑13).