Лев із племені Юди

Роздуми над Словом Божим на четвер ХХХІІІ звичайного тижня, рік ІІ

Я, Йоан, побачив у правиці Того, хто сидів на престолі, книгу, списану зсередини і ззовні, запечатану сімома печатями…
А один зі старців каже мені: «Не плач; ось Лев, котрий з племені Юди…»

Картина: William Hallmark

 Книга — це таємниці Божого одкровення про долю історії, часу та всього сотвореного світу. Печаті будуть зняті — знак того, що всі таємниці будуть відкриті. Книга, що списана зсередини й ззовні, — знак повноти одкровення: стане явним не тільки зовнішнє — вчинки, але й внутрішнє — всі помисли, думки, наміри. Під землею — тобто в аду, бо «Я живий навіки-ві­ків. Я маю ключі від смерті й від аду» (Одкр 1, 18). Ісус Христос — це лев від племені Юди, паросток Давида. «І станеться того часу: корінь Єсея буде знаменом народам, погани шукатимуть його, і житло його буде славне» (Іс 11, 10), «родовід Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама» (Мт 1, 1). «Його мордовано, та він впокорявся і не розтуляв своїх уст, немов ягня, що на заріз ведуть його, немов німа вівця перед обстригачами, не відкривав він своїх уст» (Іс 53, 7), «знайте, що не тлінним золотом чи сріблом ви були вибавлені від вашого життя суєтного, яке ви прийняли від батьків ваших, а дорогоцінною кров’ю Христа, непорочного й чистого ягняти» (1 Пт 1, 18-19). Число сім у Святому Письмі є символом повноти. Сім рогів та сім очей — це знак повноти сили та знання Агнця: «Дух Господній спочине на ньому, дух мудрості й розуму, дух ради і кріпості, дух знання й страху Господнього. Він дихатиме страхом Господнім, він судитиме не як око бачить, і не як вухо чує присуд видаватиме» (Іс 11, 2-3). «Нова пісня — хвала Божій силі та провидінню. Співайте йому нову пісню, грайте на струнах добре, гучно» (Пс 33, 3), «ходіте, заспіваймо Господові, воскликнім Скелі нашого спасіння» (Пс 95, 1). Цікавою є також позиція апостола стосовно таємниць Слова Божого: «І я гірко плакав, тому що не знайшлося нікого, достойного розгорнути книгу, і навіть подивитися в неї». Він плаче, і плаче гірко, через те, що не може збагнути таємниць Святого Письма. А як я сприймаю тайни, приховані у Святому Письмі? Чи огортає мене смуток, чи з’являються на моїх очах сльози, коли я чогось не розумію? Чи прошу я Бога, щоб пояснив мені? Наскільки близьке Святе Письмо до мого серця, настільки Господь готовий мені відкрити свої таємниці — адже до апостола підійшов врешті-решт один зі старших і дав пояснення.