Очікування і дійсність

Роздуми над Божим Словом на суботу IV тижня Великого Посту

Скільки людей, стільки й думок. Читаємо в Євангелії, що люди мали різні думки про Ісуса. Хтось вважав Його за пророка, хтось казав, що Він — Христос (Помазаник). А деякі взагалі не вірили, що з Галілеї щось добре може вийти.

Певного часу Галілею заселили іншими народами, які були язичниками, заселили впереміш із євреями. Тому ця місцевість вважалася язичницькою — там вже не було чистокровних євреїв. Тому фарисеї, первосвященники, а за ними й простолюд вважали, що не може звідти, тобто з Галілеї, вийти пророк.

Бо на тому місті стояло тавро — язичники (див. Йн 7, 52). Ми також часто вішаємо ярлики на різних людей. Ісус багато ходив Галілеєю і проповідував. Він ніколи не звертає увагу на думку оточення, не дивиться на ярлики, що на людях, а просто готовий прийняти їх такими, які вони є, та служити їм.

Хоч і було на Галілеї тавро язичницького місця, та люди приймали Ісуса, відкривали свої серця на Його слова. Зовнішня форма не завжди відповідає тому, що відбувається всередині. Ісус бачить кожне серце і прагнення. І Він готовий прийти до таких людей, від яких більшість, може, відвернулися. Готовий прийти — і приходить.

У фарисеїв і первосвященників склалося враження про Галілею з тих слів, які за багато років її існування говорили їхні пращури. Але мало хто з них задумувався над даром прощення.

Часто задумуюся я над даром прощення стосовно своїх рідних, друзів, співробітників? 

Слуги повертаються до первосвященників і фарисеїв, кажучи про силу проповідування Ісуса. А ті дорікають своїм слугам за те, що й вони повірили Йому, кажучи про незнання закону. Хоча в Старому Завіті говориться про народження і прихід Месії — Ісуса. Чому первосвященники та фарисеї не звертали на це увагу? А може просто не хотіли цього помічати?

Чи готовий я змінювати свою думку на Божу думку, на Його бачення? Чи я такий само як первосвященники та фарисеї, які все одно лишилися при своїй думці та й пішли по своїх домах? (пор. Йн 7, 53). Бо не кожен готовий змінювати життя та залишати владу.