Роздуми над Словом Божим на понеділок ІІІ Великоднього тижня
Цікава ситуація: Ісус невдоволений тим, що люди Його шукали. Щобільше — Він прямо виявляє їм своє незадоволення: «Ви шукаєте Мене не тому, що побачили знамення, але тому, що їли хліб і наситилися». Є два способи мислення: один звернений до земних речей, інший звернений до небесних. Бачимо, що самих лише пошуків Бога недостатньо для спасіння. Чого саме я шукаю, намагаючись зустрітися з Богом? Чи шукаю я знамення та небесних речей, спасіння своєї душі? Хочу, щоби Бог відкрив мені небесні таємниці, або Бог мені потрібний тільки для того, щоби насититися: повернути здоров’я, відвернути якесь лихо, отримати гарну працю, доброго чоловіка чи дружину? Який буде кінець всіх цих речей? Чи те, у що я вкладаю свій життєвий час, перейде зі мною у вічність? Який прибуток я отримаю по завершенні цього інвест-проєкту під назвою «життя»? Чи може я вже отримав те, що просив у Бога: здоров’я, працю, сім’ю, — і вважаю, що з мене поки що досить пошуків, бо я вже знайшов Його? Якщо подивитися на самісіньке дно мого серця — який образ мислення, думок, життєвих пріоритетів більше притаманний мені? Чим я більше наповнений? Що я маю змінити в собі, у своїх пріоритетах? «Працюйте не на поживу, яка гине, але на поживу, яка залишається на вічне життя». Яким шукачем Бога я хочу бути: тим, хто спраглий небесного чи земного? Чи є ризик того, що замість нагороди я отримаю докори від Ісуса? Що мені заважає бути шукачем небесного — розумним та успішним інвестором? Чи є в моєму серці бажання отримати небесний надприбуток і таку винагороду від Бога, аби навіть ангели небесні були здивовані? Як я маю провести решту свого життя задля цього? Що я маю змінити просто зараз?