Від стіп до уст

Роздуми над Словом Божим на свято св. Катерини Сієнської

Святий Йоан пише: «Кров Ісуса Христа, Сина Божого, нас очищує від усякого гріха» (1 Йн 1, 7). Свята Катерина з Сієни мала особливу побожність до Крові Христової. У листах вона часто писала: «Зануріться у Кров». Кров — це життя; але життя, яке може вилитися з тіла. Це означає крихкість нашого життя. Але Христос у своєму тілі, на хресті, використав цю крихкість, смертність, аби скласти їх у жертву за нас, аби ми мали життя.

Свята Катерина описувала початок духовного шляху людини як відпочинок біля стіп Христа. Його кров тоді спливає на людину й очищує від усякого гріха. Біля підніжжя хреста кожен грішник перебуває у безпеці. Доти він був змучений і обтяжений своїми гріхами, а ось під хрестом отримує підкріплення. Пізнає те, про що говорив Христос: «Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, — і Я заспокою вас!» (Мт 11, 28).

За Катериною, це лиш початок духовного шляху. Від стіп хреста людина може піднестися до серця Христа, з якого витекли кров і вода — джерело милосердя. У серці Христа людина знаходить повний мир, згідно з Його обітницею: «Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, — і знайдете спокій своїм душам» (Мт 11, 29).

Духовний шлях на цьому не завершується. Як навчає Катерина, людина може піднестися ще вище, аж до уст розіп’ятого Христа. Там перебуває повнота Божої правди й любові. Боже Слово пригортає людину повністю і переказує любов так, як мати — своїй малій дитині. Тоді ми до кінця стаємо Божими дітьми, немовлятами в обіймах Небесного Отця (пор. Мт 11, 25).