Роздуми над Словом Божим на суботу VI Великоднього тижня
«Воістину, воістину кажу вам: чого тільки попросите Отця в Моє Ім’я, — дасть вам». Неймовірна річ! Господь обіцяє, що Отець зробить усе, хоч би про що ми просили, якщо проситимемо в Його Ім’я. Так просто?!
Однак із власного досвіду знаємо, що Господь не виконує всі наші забаганки. Про що ж тоді мова? Або що означає це «просити в Ім’я Ісуса»? Що взагалі означає «просити в чиєсь ім’я»? Говорити від чийогось імені означає говорити так, як би говорила та чи інша особа. А просити від чийогось імені означає просити так, начеб просила та людина. Іншими словами, просити Отця в Ім’я Ісуса означає просити так, начебто Ісус сам просив би. Для цього потрібно дуже добре знати Ісуса. Потрібно знати Його прагнення, наміри Його серця. Потрібно бути близьким до Його Серця. Потрібно просто Його любити. Щоб цікавитись більше Ним, аніж собою.
Що ж такого Ісус може попросити в Отця? Лише те, що доведе нас до спасіння. Лише те, що об’явить славу Отця на землі. Як виявляється, це не так і просто — просити щось в Отця в Ім’я Ісуса Христа. Та Господь нам послав для цього помічника: «Так само й Дух допомагає нам у немочі нашій; про що бо нам молитися як слід, ми не знаємо, але сам Дух заступається за нас стогонами невимовними» (Рим 8, 26). Просімо, отже, Його про допомогу.