Роздуми над Словом Божим на XXVI звичайну неділю, рік Б
Перше читання та Євангеліє йдуть у парі, щоби звернути сьогодні увагу всіх, хто вірить в Бога, на важливість сприйняття «іншого» багатства. Коли Божий дух сходить на вибраних, то вони — хоч би де були — починають пророкувати і ніщо не може їх зупинити. Ісус Навин навіть хоче заборонити їм, та Мойсей заспокоює: «Не треба бути заздрісним! О, якби всі так робили!» Також і у випадку Ісуса Йоан говорить про того, хто не ходить із ними, а творить чудеса: «Ми заборонили йому». Ісус їх заспокоює: такі не можуть завдати шкоди Богові, хоча й не належать до групи Христових послідовників.
Дивіться на Божу славу, а не на користь своєї групи! Такий сектантський дух може бути також і всередині Церкви, бо завжди будуть «інші», не такі, як ми: з іншими дарами, з іншою традицією, з іншими обрядами. Спокуса бути в усьому однаковими призведе до одноманітності, а Бог — безмежний у своїй фантазії, а Дух віє, де забажає. Тому і в Церкві треба вміти приймати інакшість окремих людей та цілих груп, що по-своєму служать Богу. Якщо все це на Божу славу — побачте у цьому багатство Божої благодаті!
А може бути й сектантський дух назовні, коли Церква закривається від тих зародків добра, що їх Бог розсіває у світі. Також і інші релігійні рухи можуть мати в собі частинку правди. Ці частинки треба розпізнати й не задушувати їх лише тому, що це — не в моїй Церкві. Ба навіть і в нерелігійних рухах, серед невіруючих людей, у миру, можуть бути насіння добра. Ісус виходив назустріч усім, щоб привести їх до повноти істини. В цьому маємо допомагати і сьогодні — дооцінювати добро, яке бачимо навколо, і все приводити до Христа, до повноти істини в Католицькій Церкві, щоб увесь світ преображався згідно з Божим задумом.
Господи Ісусе Христе, дай Твоїй Церкві і кожному християнину незаздрісне око, щоб ми вміли позитивно дивитися довкола, щоб у кожному добрі ми бачили Тебе і щоб таким чином Божа слава зростала у Церкві та в усьому світі.