Під час громадянської війни в Іспанії (1936-1939рр.) численні священики, богопосвячені особи та миряни віддали життя за віру. Десятки з них канонізовані, тисячі беатифіковані.
У жовтні 2015 р. проголошено блаженними ще одну групу іспанських монахів, які були закатовані під час гонінь Церкви в 30-х роках минулого століття. Це 16 монахів-трапістів, тобто цистерціанців суворої традиції, в тому числі їх абат о. Піо Ередіа, і двоє черниць-цистерціанок. Беатифікацію у місті Сантандер від імені Папи Римського очолив Префект Конґреґації у справах святих, кардинал Анджело Амато.
16 монахів належали до монастиря в Кобрес (провінція Кантабрія). Наймолодшому не було й двадцяти років. Після арешту їх побили і жорстоко катували. Проте, жоден із них не відмовився від своєї віри. 2 грудня 1936 республіканська міліція кинула 14 ченців до моря у затоці Сантандер. Вони мали зв'язані руки і уста, зашиті дротом, тому що постійно молитися, що вкрай роздратувало мучителів. Через кілька днів розстріляли ще двох трапістів. Така ж доля спіткала двох монахинь з цистерціанського монастиря у Фонс-Салутіс у місцевості в Альхемесі біля Валенсії.
У своїй проповіді кардинал Амато підкреслив віру мучеників – силу, завдяки якій вони витримали до кінця, незважаючи на тортури і страждання. Натомість єпископ Сантандеру Мануель Санчес Монхе звернув увагу на роль мучеників у наш час: «Це заклик до всіх нас, щоб ми були послідовними стосовно до нашої віри, щоб ми жили правдами віри, які визнаємо, і були вірними своєму сумлінню до кінця, так як це робили проголошені блаженні мученики».
В інтерв'ю для Радіо Ватикану, префект Конґреґації у справах святих представив обставини мученицької смерті нових блаженних:
«Після початку громадянської війни в Іспанії бойовики, шукаючи зброю, захопили монастир Кобресес в провінції Сантандер. Вони заборонили ченцям виходити і використовувати електрику. 20 серпня 1936, саме на св. Бернарда з Клерво, цистерціанця, було заборонено католицизм і знищено багато священних об'єктів. Монахи не могли здійснювати богослужіння, ані приймати Святі Тайни. Революціонери забрали всі церковні предмети, знищили їх або пограбували те, що було цінне й корисне. У в'язниці ченців допитували, катували і принижували, внаслідок чого всі загинули в різні часи і обставини.
Від літа до кінця грудня 1936 року деякі були розстріляні, інших втопили зі зв'язаними руками і зашитим ротом в затоці Сантандер. Подібно знущалися над сестрами в монастирі в Альхемесі. Були це монахині далекі від партійних ідеологій, бажали тільки служити Євангелію і народу Божому в молитві, праці та контемпляції. Вони були лагідними і беззахисними – сказав кардинал Амато.
За матеріалами: Радіо Ватикану