Дух і слово

Гадаю, існує різниця між читанням книжки і спілкуванням з автором, який написав цю книжку; між переглядом телерепортажу і спілкуватися з ведучим цього ж репортажу. Пригадую, як я вперше зблизька побачив Папу Римського Йоана Павла ІІ. Цього досвіду не замінила б найбільш ілюстрована біографія. Я побачив щось, чого не зміг би прочитати в жодні книжці – обличчя, яке було сповнене спілкування з Богом…

Біблія дає таку змогу – читаючи, одночасно зустрічатися з Автором, зі Святим Духом.
Оскільки Боже Слово натхненне, то є носієм Божого Духа – подиху. Чи можемо ми відділити радіохвилі від інформації, яку вони несуть?.. Слово натхнене Духом, дане Духом, тому може бути зрозуміле також Духом (Dei Verbum 12). Зрештою, пригляньмося до простого людського досвіду: ми не можемо вимовити слова, не видихаючи при цьому повітря.

Читання Святого Письма без супроводу Святого Духа залишається всього лиш якимось людським інтелектуальним заняттям, може, навіть засвоєнням якихось знань про Бога, але не становить зустрічі з Богом. Святий Єронім каже, що, читаючи Святе Письмо, «ми підставляємо наше вітрило Святому Духові, не знаючи, до яких країв Він нас приведе» (Коментар на Книгу пророка Єзекиїла).
Перше, що повинен вчинити кожний віруючий перед читанням Святого Письма, – просити Духа Святого, щоб Він відкрив очі серця (Синод в Оранжі, канон 7). Слово Боже стає живим Словом завдяки Духові, Який його надихає. Той самий Дух, Який торкнувся душі пророка, торкається також і душі читача (св.Григорій Великий). Святий Дух веде до пізнання Ісуса – Слова. В Євангелії читаємо: «А Утішитель, Святий Дух, якого Отець в ім’я Моє зішле, той навчить вас усього і все вам нагадає, що Я сказав вам» (Йн 14,26).

Грецьке слово, вжите в цьому тексті, означає «приводити знову на думку». Дух Святий має по-новому відкривати слова, сказані Ісусом, ще раз має їх об’являти нашому серцю. Зрештою, хто найкраще пояснить текст, якщо не Його автор? Святий Павло каже, що духовні справи можна дослідити лише Духом:

«Нам же Бог об’явив Духом, бо Дух досліджує все, навіть глибини Божі. Хто бо з людей знає, що в людині, як не дух людський, що у ній? Так само й того, що в Бозі, ніхто не знає, крім Духа Божого. Ми ж прийняли не духа світу, а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога; про це ми й говоримо не мовою, якої нас навчила людська мудрість, а якої навчив Дух, – духовні речі духовними словами подаючи. Тілесна людина не приймає того, що від Духа Божого походить; це глупота для неї, і не може вона його зрозуміти, воно бо Духом оцінюється. Духовна ж – судить усе, а її ніхто не судить. Хто бо спізнав задум Господній, щоб він його навчив? Ми ж маємо задум Христовий» (1 Кор 2,10-16)…
Ніхто не знає того, що в Бозі, крім Духа Божого. Без цього Духа неможливо пізнати замір Христовий, мати доступ до Божих помислів, Божої волі.

Молитва до Святого Духа народжує смирення в серці читача, без чого немає прийняття Слова.

Вправа:

Приймаючи серцем Боже Слово, приймаємо також Божого Духа. В Біблії часто говориться про зв’язок між Словом і Духом. Так, наприклад, читаємо в Йоана 6,63: «То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя».

Коли приймаєш Слово Ісуса – приймаєш і Святого Духа. У Святому Письмі знаходимо метафору, коли Бог уклав свої слова в уста пророка: «Що ж до мене, то мій завіт з ними, каже Господь. Дух мій, що на тобі, і слова мої, що я вклав тобі в уста, не відступлять від твоїх уст і від уст твоїх потомків і від уст потомків твоїх потомків, – слово Господнє, – віднині й повіки» (Іс 59,11).

Щоразу, коли серцем роздумуєш над Божим Словом, Святий Дух тебе наповнює. Саме так було в житті Марії, коли Вона переживала Благовіщеня Слова: «Вона ж стривожилася цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання» (Лк 1,29).

Марія не тільки роздумувала, була небайдужою до почутого слова, але й запитувала Бога, як це станеться. Якою була відповідь? – «Дух Святий зійде на Тебе й сила Всевишнього Тебе отінить»(Лк 1,35).

Знову ж таки, маємо спочатку прийняття Божого Слова, яке супроводжується присутністю, дією Божого Духа. Щоб Слово стало Тілом у лоні Пресвятої Богородиці, потрібен був Святий Дух. Хто нам буде потрібний, щоб Слово стало Тілом у нашому серці?!

Про те, що медитація над Словом – молитва, яка прикликає Божого Духа, каже Псалом 39,4: «У мене в нутрі запалало моє серце, від думок моїх (роздумів моїх) огонь зайнявся. Слово навернулось на язик мій…»

Вогонь Святого Духа розпалюється від роздумів над Божим Словом. Пригадаймо учнів, які зустріли Господа по дорозі в Емаус: «Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли Він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання?» (Лк 24,32).

Прочитай такі тексти: Діян 10,44 (зверни увагу, на кого зійшов Святий Дух під час проповіді Петра); Бут 1,1-3: яким чином Дух Божий пов’язаний з тим, що Бог сказав? Які наслідки цього Слова були у Всесвіті? Що станеться, коли ти дозволиш, щоб «і сказав Бог» здійснилося в твоєму серці?