Роздуми над Божим Словом на понеділок ІІІ тижня Адвенту
«Хрещення Йоанове звідки було? З неба чи від людей?»
Епізод, представлений у сьогоднішньому уривку Євангелія, стався напевно увечері Вербної Неділі; у будь-якому разі незабаром після тріумфального в’їзду в Єрусалим та після вигнання перекупників із Храму. «Якою владою Ти це робиш? — запитували люди Ісуса. — І хто Тобі дав цю владу?»
Але не вони Йому, а Син Божий визначить їм площину розмови. «Задам і Я вам одне запитання, — каже Він, — Хрещення Йоанове звідки було? З неба чи від людей?» Вистачило одного питання, щоби виявилась уся їхня зневага до правди. Цих людей насправді ніщо не обходить! Не обходить їх і послух Господу Богу. Їх цікавить тільки гра, яку вони провадять.
Придивімося до їхньої ментальності: як вона розкривається у світлі питання, поставленого Господом Ісусом. Вони взагалі не замислюються над тим чи з неба було Йоанове хрещення, чи від людей. Єдина їхня проблема — яка відповідь буде для них вигідніша. І клопіт, справжній клопіт для них, — це те, що обидва варіанти відповіді невигідні. Бо якщо скажуть, що Йоанове хрещення з неба, то як відповісти на наступне цілком логічне запитання: «Ну то чому ж ви його не прийняли?» А якщо скажуть, що Йоанове хрещення було суто людською ідеєю, то натовп буде вельми незадоволений, а це може бути небезпечно.
Тому вони відповідають: «Не знаємо». Але це «не знаємо» означає, по суті справи, таке: це нас не стосується; ми — вище за правду, ми вище за всі ці заклики Йоана Хрестителя до навернення.
На жаль, це позиція, яку може зайняти кожен із нас. Ми відговорюємося, що в нас забагато обов’язків, що ми не можемо собі дозволити бути серйозніше зайнятими релігією. Або постійно наново переконуємо самих себе, що в Церкві людей багато й тому ми тримаємося збоку. А тим часом може бути так, як це показав Ісус у сьогоднішньому євангельському уривку: що ми втікаємо від Божої істини, що нам не подобається Божий заклик навернутися і змінити життя.
о. Яцек Салій ОР
За виданням: Ewangeliarz. Jacek Salij OP. W drodze, 2002