Роздуми до Слова Божого на четвер після Попільної Середи
«Знову те саме!»… «Дотягнути би до вихідних!»… «Ще трохи і все зміниться!», а в студентів-учнів: «От тільки закінчиться сесія-екзамени-заліки!» — Часто прокидаємось із таким набором фраз в голові, ліниво росуваємо штори із думкою, що сьогодні буде звичайнісінький день. Часто очікуємо «моменту ікс», переміни в житті, з надією, що від того дня наше життя має піти в іншому руслі.
А якщо цей момент так і не настане? Якщо все життя буде складатися з таких одноманітних днів, а ти все житимеш цим очікуванням? Може варто змінити свою перспективу сприйняття своєї ж рідної буденності?!
Як у сьогоднішньому Першому читанні, так і в Євангелії чіпляють увагу два, здавалось би, непримітних слова.
«Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, бере свій хрест щоденно й іде слідом за Мною». На що ми зазвичай звертаємо увагу, коли читаємо ці слова Ісуса? Зречись самого себе, йди за Мною. Чи не так? Бо звучить так серйозно, сприймаємо як виклик. І часто думаємо, от наступить якийсь певний момент, коли зможу проявити свою віру! А поки таких моментів не наступило, то живу як живу.
Мойсей промовив до народу: «Гляди, сьогодні Я появив перед тобою життя й добро, смерть і лихо!».
Помітили деяку лінію, що пов’язує цих два уривки? Сьогодні Господь появив перед кожним із нас певний вибір і сьогодні, тобто щоденно Ісус заохочує брати наш хрест і йти за Ним.
Сприймаю часто звичайний день як ще одну галочку, яку треба поставити в календарі, день, який просто треба прожити, перейти. Проте особливий. Часом проживаю його, як в стані напівсну, не відчуваючи і не чуючи, що відбувається навколо. А в кожному дні можна творити принаймні маленькі речі, які будуть поширювати життя і добро. Щоранку Він дає нам вибір, як ми наповнимо та проведемо день. Можливо, варто змінити наше сприйняття нашої ж буденності.
Тату, пробуди нас зі сну сприйняття життя як просто ряду днів, які треба прожити; навчи, як наповнити наше життя насправді життям. Нехай пізнаю Тебе кожного дня хоча би трішечки більше.