Роздуми над Словом Божим на четвер ІІІ тижня Великого Посту
Так само як знаком присутності диявола в цьому світі є біснуватість, так знаком дії Божої в нашому житті є звільнення людини від гріха, вчинення її вільною. Коли ж Я Божим перстом виганяю бісів, то, значить, прийшло до вас Боже Царство.
Біснуватість це найбільше поневолення злим духом; але й гріх є дією диявола, що зневолює людину.
Злий дух не може поневолити людину без її волі. Певною мірою, людина в якусь мить сама згоджується з неволею гріха, коли погоджується на спокусу. А кожна спокуса повторює тактику диявола, яку він застосував проти Єви в Едемському саду. Ця тактика визначається лише одним словом: брехня. Кожен гріх несе в собі отруту диявола, тобто брехню: на Бога, на оточення людини і на саму цю людину. Людина зла до інших не тому, що вона хоче злитися на них, але тому, що ця брехня, яка постійно діє в її серці, говорить їй зле на Бога, на людей, на себе. Гріх їх показує в другій людині противника, суперника, ворога свого щастя, — і серце вже не спроможне любити.
Людина сама погоджується на гріх, на його неволю, а ось звільнитися від нього сама вже не може. Потрібен Той, хто душу людину створив, Хто знає, як її зцілити, — а це є Перст Божий, тобто Дух Святий. Святий Дух зцілює серце людини від брехні гріха, і людина може любити. Саме ця переміна серця і є ознакою наближення Царства Божого.