Роздуми над Словом Божим на п’ятницю IV Великоднього тижня
В кожній людині існує глибокий страх перед цілковитим зникненням. Він називається екзистенціальним страхом. Це не просто страх перед смертю: це страх перед цілковитою втратою свого існування як особи.
Навіть атеїсти, несвідомо захищаючись від цього страху, розміщують на пам’ятниках своїх померлих написи на кшталт: «Пам’ять про тебе завжди в наших серцях». Коли людина відчуває, що її люблять, або що вона може комусь дарувати свою любов — цей страх відступає. А відчуття, коли в тебе забрали любов, якою ти жив, збігається з переживанням цього страху. Тому Ісус каже нам: якщо ми довірилися Його любові, то не повинні вже бути заручниками цього страху.
Ісус малює нам дуже промовистий образ: «В домі Мого Отця багато осель. Якби так не було, то чи Я сказав би вам, що йду приготувати вам місце? І якщо піду та приготую вам місце, то Я знову прийду і візьму вас до себе, щоби де Я, там і ви були». Він нам гарантує не тільки пам’ять, не тільки те, що завжди нас любитиме, але набагато більше: ми будемо з Ним жити, і там, де Він, там і ми будемо.
Жодна людина не може пообіцяти нам, що завжди нас кохатиме. Точніше, пообіцяти може, але ми знаємо, що не всі можуть обіцяного дотримати… А нам хочеться принаймні цього: щоб хтось завжди нас любив. Лише Ісус може виконати наше прагнення і очікування щодо того, щоб нас любили вічно!
«Я є дорога, і правда, і життя! Ніхто не приходить до Отця інакше, як через Мене», — ці слова Ісуса Христа є відповіддю на численні філософські роздуми різних мудрих людей усіх часів про сенс життя, про його остаточну мету і правильні способи осягнення цієї мети, якою є спасіння. Кожна філософська течія чи релігія по-своєму шукала відповідь на ці глибинні питання про сенс життя людини і спосіб отримати спасіння. Для нас відповіддю є особа самого Ісуса Христа: в Ньому я отримую спасіння. Тільки наслідуючи Його своїми вчинками, я можу бути впевнений, що дію морально правильно. В Ньому я можу бути впевнений, що не загублю своєї неповторності. Жоден ідеал, окрім Його особи, не є мірилом цінності людської особи і всього мого життя.