Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 1 травня
Якщо уважно приглянемось до обох уривків, то побачимо два різні запрошення: брати запрошують Ісуса на свято кучок та посланці запрошують Петра до сотника Корнилія.
Коли читаєш запрошення від братів, складається враження, ніби вони провокують Ісуса.
І сказали до Нього брати його: Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш. Тайкома бо не робить нічого ніхто, але сам прагне бути відомий. Коли таке чиниш, то з’яви Себе світові (Йн 7, 3‑4).
Їхня аргументація дуже «цікава»: показати свою силу, свої діла та чуда. Це щось на кшталт рекламної акції Що може Ісус. Чому вони так говорили?
Бо не вірували в Нього навіть брати Його! (Йн 7, 5).
Що це може означати в моєму житті? Можливо, я інколи запрошую Бога у своє життя, до своїх труднощів, не дуже й то вірячи в Нього та в Його всемогутність. Інколи можу сприймати Бога як чарівника, який тільки тим і повинен займатись, що творити чуда в моєму житті та вирішувати мої проблеми, а я в цей час подивлюсь та оціню, наскільки Він впорався з завданням.
Як Бог відповідає на такі наші «запрошення»? Він не йде з братами на свято відкрито, але таємно там з’являється. Бог занадто любить нас, щоб залишити нас напризволяще, навіть коли ми замало довіряємо Йому, навіть коли так провокативно запрошуємо в наше життя. Все одно Він завжди поряд.
Повернімось до іншого запрошення. Корнилій — римський сотник, язичник, молиться до Бога, постить і знаний своїми добрими вчинками. Він посилає людей, щоб привели апостола, збирає друзів та родичів, очікуючи на прихід Петра, навіть не знаючи, що той має йому сказати. Що найбільше впадає у вічі в історії запрошення Корнилія — це його смиренна постава, повна довіра і відкритість на Бога.
Трохи далі читаємо про те, що вся родина та друзі Корнилія спочатку були охрещені Духом Святим, а потім прийняли хрещення від апостола і були першими чужинцями-поганами, на яких зійшов Святий Дух. Це відкрило апостолам правду про проповідування поганам.
Моє ставлення до Бога, смирення, довіра та відкритість можуть спасти мене й увесь мій дім. Молитви за невіруючих близьких мені людей, родичів, друзів у смиренні та довірі можуть бути спасенними для них. Схожа фраза повторюється в Біблії кілька разів для різних історій. Подивися на ці історії уважно в таких уривках: Йн 4, 46-53; Діян 16, 26-34.
Яке запрошення Бога до свого життя я обираю сьогодні? Вибір завжди за мною…
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або гаманець WebMoney: WMU U597761928561.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
