Як віддати Боже Богові?

Роздуми над Словом Божим на вівторок ІХ Звичайного тижня, рік ІІ

Заклик Ісуса Христа: «Кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові!» стосується справедливості, якої людина має дотримуватися у двох сферах: земній, тобто «кесареве кесареві», і духовній: «Боже — Богові». Щодо першого — зрозуміло: віддав визначений податок — виконав справедливість. Щодо другого, тобто справедливості в духовній сфері, — що тут віддавати?..

Спочатку уявімо собі цю сцену, яку представляє сьогоднішнє Євангеліє, а зокрема монету, яку показує своїм слухачам і опонентам Ісус Христос. Потім ще раз вслухаймося в питання Ісуса Христа: «Чий це образ і напис?» та в Його остаточну відповідь: «Кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові!» Ми бачимо зображення обличчя певної людини… — іконку особи. І справді: обличчя є іконою (образом) особи. У грецькій мові слово, яке означає поняття «особа», і слово, яке означає обличчя людини, — одне й те саме: πρόσωπο…

Ісус показує викарбуване на монеті зображення імператора. Певно воно блищало на сонці. Це образ земної слави, яка відсилає нас до іншого образу, що зустрічається в Старому Завіті: «Господь сказав Мойсеєві: “Запиши собі ці слова; бо згідно з цими словами Я вчинив союз із тобою й з Ізрáїлем ”. Мойсей був там з Господом сорок днів і сорок ночей; хліба не їв і води не пив. І написав на таблицях слова союзу, десять слів. І сталось, як сходив Мойсей із Синай-гори, а обидві таблиці свідоцтва були в руці його, як сходив з гори, не знав він, що обличчя в нього стало променистим, бо він розмовляв з Господом. Бачили Арон і всі сини Ізрáїля, як обличчя в Мойсея сяяло промінням; і боялись вони приступити до нього. Та Мойсей покликав їх. Тоді Арон і всі старшини громадські повернулись до нього, й він розмовляв з ними. А потім приступили й усі сини Ізрáїля; і заповідав він їм усе, про що говорив йому Господь на Синай-горі. Скінчивши ж говорити з ними, закривав він лице собі покривалом. Як же приходив Мойсей перед Господа, розмовляти з Ним, здіймав покривало, аж поки не виходив; а як виходив, оповідав синам Ізрáїля, що було сказано йому. Сини Ізрáїля бачили, що обличчя Мойсея сяяло промінням; і спускав він знову покривало на лице собі, поки не входив розмовляти з Господом» (Вих 34, 27-35). Обличчя Мойсея ясніє славою Божою, вічною. Сяяння обличчя Мойсея, дароване йому Богом, і є провіщенням того сяйва, яким ясніють святі в Небі — це сяйво Божої слави.

Віддавати себе Богові? Як? Одна людина справді може віддатися другій людині, але не матеріально, а духовно: через стан своєї волі, який проявляється в довірі та любові. Згадаймо слова псалма Давидового: «Ти бо не любиш жертви, і всепалення, коли б я й дав, Ти не хочеш. Жертви Богові — дух сокрушенний: серцем сокрушенним і смиренним Ти, Боже, не нехтуєш» (Пс 51, 18-19).

Ми є образом і подобою Божою. Це означає, що наше серце, душа, особа є відблиском Божих Осіб: кожен з нас є маленькою іконкою Бога. Одночасно те, що ми є «подобою» Божою, означає, що маємо працювати над собою, щоб більше і більше уподібнюватися до Бога, який об’явився нам в Ісусі Христі, а Він є «образ невидимого Бога, первородний усякого створіння» (Кол 1,15), — аби насправді наше серце уподібнилося до Його серця, як повторюємо в короткій молитві: «Ісусе тихий і сумирний серцем, вчини наші серця подібними до серця Твого!»