Цікаво, що зло, з яким ми стикаємося, можна використовувати у християнський спосіб. Іншого виходу у нас немає, адже за життя добрих і злих людей повністю відділити не вдасться (пор. Мт 13,27-30). А тому виникає нове завдання, яке змушує подумати над сенсом зла.

Що робити зі злом навколо нас — пропонує «Дивенсвіт».

Тут точаться безліч дискусій. Одні кажуть, що Бог мав нас створити у найкращому світі. Інші вдаються до східних медитацій, аби втекти від метушні світу, не розібравшись у власних рішеннях. Можна сперечатися про критерії та умови найкращого суспільства чи світу або про сенс і особливості нірвани. Однак я вважаю, що християнин або християнка мають інші завдання, щоби свідчити оточуючим свої переконання і віру, а також відкривати велич християнського покликання. Отож, пропоную кілька рацій щодо питання зла.

Дякувати Богу за милосердя

Часто можемо судити інших і «кривити душею», чому Господь не карає поганих людей за їхні злі вчинки, а добрим людям посилає страждання. Це нагадує мені історію з пророком Йоною, який не хотів іти з проповіддю до ніневітян. Однак ми маємо розуміти, що деколи Бог у своїй довготерпеливій любові до грішників дає їм надзвичайно великі можливості для покаяння та зміни способу життя. З притчі про загублену вівцю, наприклад, знаємо, як Христос цінує одного грішника з-поміж багатьох праведників. Натомість тим, які Його люблять, «усе співдіє на добро» (Рим 8,28), також і випробовування, які стверджують силу нашого духу і очищують віру (пор. Як 1,2-4).

Навчитися помічати добро

Якщо увімкнути ліхтарик в освітленому приміщенні, то на його світло це майже ніяк не вплине. Натомість, коли, блукаючи у темному лісі, ми побачимо яскраві проміння сонця, то швидше знайдемо вихід. Схожу властивість мають і такі речі, як добро і правда. В атмосфері брехні та корисливих інтересів мужні слова, які викриватимуть фальш злих, задумів стануть помітні одразу. Саме тому Христос говорив до апостолів: «Ідіть, ось Я вас посилаю, як ягнят між вовки» (Лк 10,3). Здавалося б, це самогубство; але Божа благодать має ще більшу силу в середовищі гріха (пор. Рим 5,20). Така місія є нагодою до навернення та визнання правди.

Від мрії до дій

Зло не є самодостатнім. Це завжди відсутність добра. Христос підтверджує це словами: «У світі страждатимете. Та бадьортеся! Я бо подолав світ» (Йн 16,33). Тому не варто сумувати, коли видається, ніби зла більше, ніж добра. Тоді необхідно довіритися словам Христа, який є абсолютною любов’ю. Добрі вчинки не зроджуються тільки з відчуття обов’язку. Їхньою основою стала любов. Християнин має бути готовий платити високу ціну заради того, що він любить, адже керується не тимчасовими захопленнями, а тими принципами, які мають незмінну вартість.

Пізнати сенс

Ми не заручники долі, а виконавці вільних рішень. Кожна подія у житті, а особливо несправедлива, має свої причини та значення. Господь може допускати біду або страждання, але всі вони мають сенс. Це подібне до молитви, де людина просить одного, а Господь деколи може давати інше, не щоби скривдити людину, а показати їй кращий шлях. Саме тому не варто нарікати, чому зі мною стаються злі речі, а треба зуміти розпізнати, що Господь хотів цим показати. А сенсів може бути безліч: від можливості навчитися прощення, самопожертви та перемоги над спокусами — аж до зміни способу життя, який раніше видавався добрим. Деколи відповідь ми відкриваємо через довгий час. Все ж, ми покликані розпізнавати Божу волю і вправлятися в цьому ціле своє життя.