Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 12 серпня
У сьогоднішній притчі апостол Матей описує комерційні відносини між людьми в одній країні. Цар вирішив звести фінансові рахунки. Цікаво, що для опису рахунку використовується слово, що в перекладі означає також слово, діло, мова (логос). У більшості речень з Біблії, які містять цей відповідник, він перекладається як слово. Не впевнена, чи рахунки в той час укладалися усно, але, на мою думку, це має символічне значення. Наприклад, у Євангелії від Йоана читаємо: Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, − живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя (Ів 5,24).
Критерієм нашого рахунку з Богом є не грошові одиниці, як у притчі про боржників, а те, наскільки я слухаю Слово Боже.
Тепер трішки про грошові показники. Перший раб був винен царю десять тисяч талантів (талант використовувався для виміру золота або срібла і важив у різні часи від 20 до 40 кілограмів дорогоцінного металу), що дорівнює щонайменше двомстам тисячам кілограмів золота.
Для мене є загадкою те, як цар міг зважитися на позику рабові такої великої суми? З іншого боку, чим мав займатися цей служник, щоб тратити такі суми?
Зараз розумію, наскільки є багатою. Цар, у країні якого проживаю я та моя сім’я, є безмежно щедрий, адже Він подарував мені чоловіка, який безцінний для мене. Господь дає можливість подорожувати, посилає багато добрих людей, розкриває таланти, прощає гріхи. Це вже більше, ніж я можу сподіватися, і набагато більше, ніж можу повернути. Мені соромно у Бога просити ще чогось, тому наша сім’я частіше говорить подячні молитви.
Раб, якому скасували непосильний борг, несправедливо поступив зі своїм побратимом. Той був йому винен десять динаріїв (один динарій рівнозначний оплаті праці за один день), вкинувши його до темниці.
Цар погрожував, що продасть слугу в рабство, якщо він не поверне боргу, але максимум виручки, яку він міг отримати за раба – один талант. Це жодним чином не компенсувало б великої втрати з бюджету, хоча можливо втамувало б його гнів. Як ти втамовуєш свій гнів з приводу того, що не прощаєш? Зганяєш його на інших людях чи стаєш милосердним?
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
