Блаженство віруючих

Роздуми над Словом Божим на IV неділю Адвенту, рік В

Коли Марія приходить до дому Єлизавети, на її родичку сходить Святий Дух. Єлизавета у пророчому натхненні проголошує Марію благословенною і блаженною. Для нас це не зовсім близькі й зрозумілі слова, тим більше тоді, коли вони звучать разом. Тому варто затриматись над їхнім сенсом.

Єлисавета об’являє, що Марія так само благословенна, як і плід Її лона Ісус. Благо-словити означає добре говорити про когось. З цього випливає, що все те добре, що ми можемо сказати про Марію, однаковою мірою стосуватиметься також Ісуса. У цьому тайна справжнього благословення Марії.

Натомість блаженство Марії пов’язане з Її вірою: Блаженна та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.

Блаженство — це біблійна назва щастя. В біблійному розумінні бути щасливим не обов’язково означає почуватися добре, бути задоволеним, насолоджуватися чимось або не мати жодних клопотів. Знаємо, що страждання і переслідування часто товаришують тим, хто хоче витривало йти за Господом, уподібнюючись до Нього, як Марія. Господь не заощадив жодного страждання своїй Матері. Але поряд із цим Він наділив Її найбільшим благословенням і блаженством.

Щастя Марії ґрунтувалося на вірі у сповнення Божого слова. Вона знаходила найбільшу радість і вподобання у виконанні всіх Божих постанов. У вірі Вона вбачала актуальні Божі діла, у вірі — очікувала здійснення прийдешніх.

Марія щаслива, тому що Бог знайшов у Ній своє вподобання і велике вчинив Їй Всемогутній. Каже автор Послання до євреїв: Без віри неможливо подобатися Богу, бо хто приступає до Бога, мусить вірити, що Він існує і дає нагороду тим, які Його шукають (11,6).

Слово Боже обов’язково здійсниться. Марія не знала, чи Єлизавета справді вагітна, адже її родичка приховувала ту велику благодать, яку вчинив їй Господь: зачала Єлизавета, жінка [Захарії], й таїлася п’ять місяців (1,24). Після благовіщення Марія з поспіхом пішла в далеку дорогу не для того, щоб побачити і переконатися в правдивості слів ангела, але тому, що повірила у неможливе.

Часто через брак віри ми кажемо: «Побачу, то повірю». Але Бог каже: «Повіриш, то побачиш». Наслідуймо Божу Матір у блаженстві віруючих: Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.