Роздуми над Божим словом на четвер ІІІ Великоднього тижня
Поділитися своєю вірою… напевно, це як поділитися хлібом або дахом… під впливом Святого Духа це не просто можливо, але стає внутрішньою потребою. Послухаймо ж сьогоднішнє читання з Діянь Святих Апостолів (Діян 8,26-40).
Ангел же Господній промовив до Филипа, кажучи: «Встань та піди на південь, на дорогу, що йде з Єрусалиму в Газу; вона безлюдна». І встав він і пішов. Аж ось, етіопський муж, скопець, вельможа Кандаки, етіопської цариці, що був над усім її скарбом та що прийшов був в Єрусалим на прощу, — він повертався, сидячи на своїй колісниці й читаючи пророка Ісаю. Сказав Дух до Филипа: «Підійди і пристань до цієї колісниці». Підбіг Филип і почув, що той читав пророка Ісаю, і сказав до нього: «Чи розумієш, що читаєш?» А він відповів: «Та як можу, коли ніхто мене не наставить?» І попросив Филипа зійти й сісти біля нього. Місце ж Писання, що той читав було це: «Його вели на заріз, мов овечку, мов те ягнятко перед тим, хто стриже його, безголосне; так він не відкриває рота свого. В його приниженні відмовили йому суд. Рід його хто може оповісти? Життя бо його від землі вирвано». Озвався скопець і мовить до Филипа: «Скажи, будь ласка, про кого це пророк говорить? Про себе самого, чи про іншого кого?» Тоді Филип відкрив уста свої і, почавши від цього Писання, благовістив Ісуса йому. А коли вони їхали шляхом, прибули до води якоїсь, і скопець каже: «Он вода! Що забороняє мені охреститись?» Сказав же Филип: «Коли віриш з усього серця, — можна». Відповідаючи, сказав: «Вірю, що Він є Син Божий». І повелів, щоб колісниця стала, і вони обидва — Филип та скопець — зійшли у воду, і він охрестив його. А коли вони вийшли з води, Дух Господній пірвав Филипа, і скопець не бачив його більше; він їхав, радіючи, дорогою своєю. Филип же опинився в Азоті й по дорозі звіщав Євангелію всім містам, аж поки не прийшов у Кесарію.
Ким був цей чоловік, який зустрів ефіопського вельможу, а потім таємничо зник (Діян 8, 39)? Це був не апостол Филип, а його тезка, один із семи дияконів, призначених для роздавання їжі бідним і вдовам у Єрусалимській Церкві (див. Діян 6, 17). Після мученицької смерті Стефана громада розсіялася, і Филип відправився до Самарії, де продовжував проголошувати Євангеліє. Його проповідь супроводжувалася знаменнями й чудесами, і багато людей навернулося до Господа (див. Діян 8, 4-7).
Филип був слухняний Святому Духу настільки, що міг вирушити на порожню дорогу — як потім виявиться, на зустріч з одним чужоземцем, щоби благовістити йому. Коли Святий Дух сказав Филипові приєднатися до колісниці, той знову скорився. Филип знав Писання й міг відповісти на запитання вельможі про фрагмент із пророка Ісаї та розповісти йому про Ісуса Христа, Слугу Господнього.
Ефіоп був богобоязливим язичником, який шанував Бога Ізраїля. Можливо, він навіть повертався з Єрусалимського Храму. Але, незважаючи на всю його віру, вельможу вважали чужим серед юдеїв. Коли ж він попросив про хрещення, Филип не вагаючись охрестив його, і ефіоп став братом нової родини Ізрáїля та громадянином Царства Божого.
Кожного з нас Господь щодня посилає до когось зі своїх дітей. Якщо будеш слухняним Святому Духу, то Він сам скерує тебе, підкаже потрібні слова та зробить інструментом Божої любові. Тому, очікуючи на П’ятдесятницю, вслуховуйся щоранку в голос Святого Духа та йди за Його натхненнями.
«Прийди, Святий Духу! Допоможи мені чути Твій голос і бути слухняним йому. Користуйся мною для благовістування Твоєму народу».
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і повсякас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
