Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 5 червня
У цьому непростому уривку автор представляє нам принаймні дві теми для роздумів. Перша — це внутрішня віра в Христа, яка стає причиною поділу на спасенних і засуджених. Друга — зовнішнє визнання цієї віри, наслідком якого для юдеїв є виключення їх зі синагоги.
Посилання на пророка Ісаю (пор. Іс 6,9-10) є для Йоана одночасно посиланням на постійний поділ між тими, хто приймає Боже Слово, і тими, хто його відкидає. На перший погляд, складається враження, що Бог сам наперед визначає тих, кого спасе і кого засудить, що сліпота і закам’яніле серце слухачів походять із Божої руки. Якщо ж глянути на ширший контекст цієї цитати в Йоана, то стає зрозумілим, що Бог спасає людину через Істину, яку об’являє в Ісусі Христі і відкидання якої незмінно приведе людину до загибелі.
Питання, процитоване євангелістом Йоаном, Хто повірив тому, що ми, Господи, чули, а Господнє рамено кому об’явилось, розпочинає в пророка Ісаї розділ, який говорить нам про страждання і смерть Слуги Божого (Іс 53,1-12). Для Йоана і тих, які вірять Божому Слову, — це образ Христа, який проллє свою кров за багатьох. Слово, яке об’являлося через пророка, а тепер об’явилося в Ісусі, вимагає визначитися щодо нього.
Євангеліст не схвалює поведінку тих, які вірять в Ісуса, але не визнають цього відкрито, бо бояться бути виключеними із синагоги, тобто бояться опинитися поза межами свого звичного суспільного середовища через любов до людської слави.
Боже Слово, яке входить у наше життя, завжди ставить нас перед викликом: повірити в нього чи зігнорувати.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com