Нелогічний Бог

Роздуми над Божим словом на суботу ІІ тижня Великого Посту

Усі митарі й грішники приходили до (Ісуса), щоб Його почути. А фарисеї з книжниками нарікали: «Цей грішників приймає і їсть разом з ними». Тоді Ісус сказав до них цю притчу: «В одного чоловіка було два сини. Молодший з них сказав батькові: тату, дай мені ту частину маєтку, що мені припадає. І батько розділив між ними свій маєток. Кілька днів потім молодший, зібравши все, подавсь у край далекий і там розтратив свій маєток, живши розпусно. І от як він усе прогайнував, настав великий голод у тім краї, і він почав бідувати. Пішов він і найнявся до одного з мешканців того краю, а той послав його на своє поле пасти свині. І він бажав би був наповнити живіт світ стручками, що їх їли свині, та й тих ніхто не давав йому. Опам’ятавшись, він сказав до себе: скільки наймитів у мого батька мають подостатком хліба, а я тут з голоду конаю. Встану та й піду до батька мого і скажу йому: отче, я прогрішився проти неба й проти тебе! Я недостойний більше зватися твоїм сином. Прийми мене як одного з твоїх наймитів. І встав він і пішов до батька свого. І як він був іще далеко, побачив його батько його й, змилосердившись, побіг, на шию йому кинувся і поцілував його. Тут син сказав до нього: отче, я прогрішився проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином. А батько кликнув до слуг своїх: притьмом принесіть найкращу одіж, одягніть його, дайте йому на руку перстень і сандалі на ноги. Та приведіть годоване теля і заріжте, і їжмо, веселімся, бо цей мій син був мертвий, і ожив, пропав був, і знайшовся. І вони заходились веселитися. А старший його син був у полі; коли ж він, повертаючись, наблизився до дому, почув музику й танці. Покликав він одного зі слуг і спитав, що воно таке було б. Той же сказав йому: брат твій повернувся, і твій батько зарізав годоване теля, бо знайшов його живим-здоровим. Розгнівався той і не хотів увійти. І вийшов тоді батько й почав його просити. А той озвався до батька: ось стільки років служу тобі й ніколи не переступив ні однієї заповіді твоєї, а ти не дав мені ніколи козеняти, щоб з друзями моїми повеселитись. Коли повернувся цей син твій, що проїв твій маєток з блудницями, ти зарізав для нього годоване теля. Батько ж сказав до нього: ти завжди при мені, дитино, і все моє – твоє. А веселитись і радіти треба було, бо оцей брат твій був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся».

Лк 15, 1–3. 11–32

Цю притчу називають по-різному. Насамперед, звісно, це «притча про блудного сина», а ще — «про марнотратного сина», «про двох братів», «про милосердного батька». Хтось цілком міг би назвати її притчею «про наївного батька», бо його реакція на поведінку норовливого сина суперечила логіці й традиціям юдаїзму.

Судіть самі. Просячи віддати частину спадщини ще за життя батька, молодший син дав зрозуміти, що чекає на його смерть. За логікою, батько мав би розгніватися, але він послухався сина і розділив спадщину між своїми дітьми. Далі, отримавши свою частку, молодший, як видно з контексту, продав усе й пішов із дому в пошуках «пригод». Це було не лише образою батька, а й ударом по добробуту сім’ї. Навіть якщо батько і ділив своє майно за життя, то його сини не мали права продавати що-небудь до його смерті.

Той же факт, що батько вибіг назустріч блудному синові, узагалі кричущий! Для шанованої людини вважалося нижче її гідності бігати за молодшими, та ще й за таким нікчемними. У патріархальному юдейському суспільстві саме діти завжди йшли до батька, а не навпаки! І, нарешті, коли батько розпорядився заколоти вгодоване теля і влаштувати бенкет, він побічно використав спадок старшого сина. Адже йому нічого було брати! Тому не дивно, що старший син обурився.

Ісус Христос показав нелогічну поведінку батька для того, щоби підкреслити всю глибину Божого милосердя. Так само нелогічно наш Небесний Отець знов і знов прощає нас. Неймовірно, наскільки щедро Він виливає на нас свої благодаті. Сьогодні уяви, як Господь біжить назустріч тобі, бажаючи обійняти тебе. Хіба це не спонукає і тебе поспішити до Нього?

«Господи, дякую тобі за Твоє безмежне милосердя до мене, грішного. Навчи мене бути вдячним і люблячим Твоїм дитям!»

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.

Підпишіться на канал «Слово між нами» у Telegram та приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.