Роздуми над Божим Словом на вівторок IV Великоднього тижня
Тими днями ті, хто був розсіяний через утиски, які виникли в зв’язку зі Стефаном, пішли до Фінікії, Кіпру й Антіохії, не проголошуючи слова нікому, крім юдеїв. Між ними були деякі люди з Кіпру та Киринеї, які, прийшовши до Антіохії, говорили і до греків, благовістуючи Господа Ісуса. І Господня рука була з ними; тож велика кількість тих, які повірили, навернулися до Господа.
Вістка про них донеслася до Єрусалимської Церкви. І вони послали Варнаву, щоби пішов до Антіохії. Він, прийшовши і побачивши Божу благодать, зрадів і заохочував усіх рішучістю серця триматися Господа, оскільки він був доброю людиною і сповнений Духа Святого та віри. І багато людей приєдналося до Господа. Він пішов у Тарс, щоб відшукати Савла. А знайшовши, привів до Антіохії. Сталося, що вони цілий рік збиралися в Церкві і навчали велику громаду. Вперше в Антіохії учнів почали називати християнами.
Діян 11, 19–26
Багатьом відомий вислів: «Шляхи Господні незбагненні» (пор. Рим 11, 33). Він нагадує, що Бог часто діє несподівано, а іноді й парадоксально. Коли почалися гоніння на християн, здавалося, що близько кінець молодої Церкви. Бо як невеличка група вірян може вижити в умовах жорстокого тотального переслідування?
Але гріх світу, людська злоба й ненависть сатани не перемогли й не переможуть Бога. І наша логіка — не Його логіка. Апостол Павло сказав, що якби правителі епохи Христа розуміли мудрість Бога, то ніколи би не розіп’яли Ісуса (див. 1Кор 2, 8). А Бог, усупереч людським судженням, воскресив Його і сповістив про перемогу життя над смертю. Також і переслідування в Єрусалимі, які мали би знищити учнів Христа, навпаки посприяли розвитку Церкви. Добра Новина вийшла за межі Єрусалима, щоб її почули спочатку юдеї, а потім і греки, унаслідок чого «пристало багато людей до Господа» (Діян 11, 24).
Це стосується й нас. У нашому житті бувають важкі періоди й несподівані повороти, та вони не перешкоджають Божій волі здійснитися. Хай би які відбувалися події — Бог завжди на два кроки попереду з різноманітним набором варіантів добрих рішень. Вони можуть бути несподіваними для нас, але Господь любить нас, хоче привести до вічного життя і на цьому шляху завжди готовий нас підтримувати.
Що з цього випливає для нас сьогодні? Хоч би ким ти був і хай там що у твоєму житті трапилося, якщо попереду заяснів черговий несподіваний поворот — продовжуй любити Бога і служити Йому. У своїх учинках будь вірний Тому, Хто на Хресті віддав за тебе своє життя. Для цього прислухайся до Його слова, втілюй те, що зрозумів, а потім із надією шукай знаки Божого Провидіння. Господь ніколи не покине тебе!
«Господи, зараз я не бачу, куди Ти ведеш мене, але я вірю, що, йдучи за Тобою, я вибираю правильну дорогу».
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу. Як було на початку, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
