Більше ніж прощення

Роздуми над Божим Словом на XXIV Звичайну неділю, рік А

Минулого тижня ми чули Євангеліє про обов’язок потрійного докору: коли брат твій завинить супроти тебе, — каже Ісус, — піди й докори йому віч-на-віч… Сьогодні Петро запитує Ісуса вже не про один гріх, а про сім гріхів брата. Сім — це число повноти, наче сім днів тижня.

Петро вважав, що пропонує досить велику кількість прощення — повну міру! Але у відповідь Ісус говорить, що прощення не повинно мати міри: Не кажу тобі: до сімох разів, але — до сімдесяти раз по сім. Прощення — це постійна готовність придбати брата, як і Господь придбав нас: Отож, чи ми живемо, чи вмираємо, ми Господні (Рим 14,8).

Але, щоб наказ про постійне прощення не здавався для людини надто важким, Ісус одразу розповідає притчу про Небесне Царство. Христос закликає Петра не рахувати кількість особистого прощення, але радше споглядати на приклад Отця, щоб стати схожим до Нього: Тому царство небесне схоже на царя. Прощаючи, ми не повинні не затримувати увагу на собі, але стати схожими на того, хто вінчає нас ласкою та милосердям (Пс 103,4).

Зміст притчі простий: ми не маємо чим віддати Богу за власні провини. Десять тисяч талантів — це неоплатний борг. Один талант — це найбільша міра ваги у Старому Завіті. Він дорівнював 36кг золота.

Саме слово тáлантон з грецької означає «той, що несе», або конкретніше «вáги», «терези́». Отож, на одній стороні маємо 10.000 талантів, а на іншій тільки сто динарів. Борг, прощений нам, — незрівнянно важчий, ніж той, що ми маємо простити ближньому. Тому сьогоднішній псалом закликає нас пам’ятати про милосердя Господа: не забувай усіх добродійств Його ніколи! (Пс 103,2) Тільки після цього зможемо милосердитись, як Отець: Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був змилосердився над тобою?

10.000 талантів на терезах завжди переважать сто динарів, піднесуть ту шальку вгору. Притча описує, що обидва боржники однаково падали в ноги і просили потерпіти. Прощаючи, ми підносимо іншого вгору так, як це робить сам Бог: Він визволяє життя твоє від ями, вінчає тебе ласкою та милосердям (Пс 103,4).

Господь міг би просто піднести нас із ями гріха й зупинитись на цьому, але Він ніколи не зупиняється. Він, як цар із притчі, вінчає тебе ласкою та милосердям. Господь повертає гідність як незаслужений дар, у відповідь на каяття. І справді, дар Його милосердя — це щось нескінченно більше, ніж прощення, бо не за гріхами нашими учинив Він із нами, і не за провинами нашими відплатив Він нам (Пс 103,10).