Дари, що примножуються, коли ними діляться

Роздуми над Божим Словом на ХХХІІІ неділю Звичайного періоду, рік А

Прип 31, 10–13. 19–20. 30–31:

Жінку цнотливу – хто її знайде? Ціна її вища над перлини! Серце її мужа покладається на неї; йому не бракуватиме прибутку. Вона чинить йому добро, не зло, поки віку в неї. Дбає про льон та вовну, радо працює власними руками. Руки до кужеля простягає, а пальці її держать веретено.  Вона для вбогого розтуляє долоню, нужденному подає руку. Краса – річ оманлива, врода – марна; жінка, що Господа боїться, – така хвали достойна! Дайте їй з того, що надбали її руки, і нехай її вчинки хвалять її при брамі.

Мт 25, 14–30:

Небесне Царство – немов той чоловік, що, пускаючись у дорогу, прикликав своїх слуг і передав їм своє майно. Одному він дав п’ять талантів, другому – два, а третьому один, кожному за його здібністю, і від’їхав.  Той, що взяв п’ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і придбав других п’ять талантів. Так само і той, що взяв два, також: придбав два других. А той, що взяв лише один, пішов, викопав у землі яму та й сховав гроші пана свого. По довгім часі приходить пан слуг тих і зводить з ними обрахунок. Приступив той, що узяв був п’ять талантів, і приніс других п’ять талантів: мій пане, – каже, – ти мені дав п’ять талантів, – ось я придбав других п’ять талантів. Сказав до нього його пан: гаразд, слуго добрий і вірний. У малому ти був вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість пана твого. Приступив і той, що взяв був два таланти та й каже: пане; два таланти передав ти мені. Ось других два я придбав. Сказав до нього пан його: гаразд, слуго добрий і вірний! У малому був ти вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість твого пана. Приступив і той, що взяв був лише один талант, і каже: пане, знав я тебе, що ти жорстокий чоловік: пожинаєш, де не сіяв, і визбируєш, де ти не розсипав. Тому, зо страху, я пішов і закопав талант твій у землю. Ось він – маєш твоє. Озвався його пан і каже до нього: лукавий слуго й лінивий! Ти знав, що я пожинаю, де не сіяв, і визбирую, де я не розсипав. Тож треба було тобі віддати мої гроші торгівцям, і я, повернувшись, забрав би своє з відсотками. Візьміть, отже, талант від нього й дайте тому, хто має їх десять. Бо кожному, хто має, додасться, і він матиме над міру; а в того, хто не має, заберуть і те, що має. А нікчемного слугу того викиньте в темряву кромішню. Там буде плач і скрегіт зубів. 

Вартість одного таланта оцінюється майже в двадцять річних зарплат. Тож сума, яку господар дав своїм слугам, не була невеличким подарунком чи дрібною монетою. Це був великий дар. І саме так варто дивитися на наші таланти. Причина нашої невдячності й ліні полягає в тому, що ми сприймаємо свої таланти як власність. І саме так це слово розуміє сучасний світ. Але Боже слово пропонує дивитись на таланти як на дуже цінні дари Творця. І, як нам підказує притча Ісуса, ці дари примножуються не тоді, коли їх приховують, а коли використовують!

І ось тут відкривається значення іншого сьогоднішнього читання. «Цнотлива жінка» (Прип 31, 10-31) — це не просто примарний ідеал, або ще гірше — продукт патріархального суспільства. Вона подібна до євангельського слуги, що подвоїв п’ять талантів, використавши їх, і примножив милосердя й любов, поділившись ними.

Чеснотлива дружина сумлінно працює у своєму домі та робить це «радо власними руками» (Прип 31,13). Але на цьому не зупиняється: «Для вбогого розтуляє долоню, нужденному подає руку» (Прип 31,20), — тобто не привласнює самовідданої любові та співчуття, які отримала від Бога, а щедро віддає їх своїй сім’ї та всім, кого бачить у потребі. Не зовнішня привабливість надає їй цінності, а шанування Бога та внутрішня краса. Те, як жінка визнає Боже милосердя й любов і ділиться ними, приносить радість їй та всій її сім’ї.

Кожен із нас отримав від Бога дорогоцінні дари милосердя і любові й має змогу розкрити своє серце, щоби щедро обдаровувати ближніх любов’ю. Тоді вона повною мірою повернеться до нас.

«Отче, Ти подарував мені дорогоцінні дари. Допоможи примножувати їх, ділячись з іншими.»

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.

Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.

Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»