Роздуми над Божим Словом на п’ятницю ХХХІІІ Звичайного тижня, рік ІІ
А голос, який я чув з неба, знову заговорив зо мною і сказав: «Піди, візьми книжку, розкриту в руці ангела, що стоїть на морі і на землі». Пішов я до ангела, сказав йому дати мені ту книжку. А він каже мені: «Візьми і з’їж її; вона згірчить твій живіт, але в устах твоїх буде солодка, мов мед». І взяв я книжечку з руки ангела, і з’їв її; і була в устах моїх, мов мед, солодка; а коли з’їв її, то гірко стало в животі моїм. І сказав він мені: «Ти мусиш знову пророкувати про людності і племена і язики і царів багатьох».
Одкр 10, 8–11
Іноді під час молитви раптом виникає цікава думка, привертає увагу якійсь вірш із Біблії, пригадується пісня, що наповнює серце надією, або на очі навертаються сльози каяття чи народжується бажання пробачити кривдникові. Тобто до нас приходить натхнення, ніби «СМС від Господа», і нам хотілось би, щоб воно було радісним, зворушливим і завжди приємним. Але дійсність є такою, що слово від Бога може бути і «гірким» або «кислим».
Святий Йоан Богослов, автор Книги Одкровення, пізнав смак Божого слова, як інші пророки до нього. Апостол звертається до віруючих, які жили в суспільстві, вороже налаштованому до Євангелія. Він знає, що свідчення Ісуса, розп’ятого і воскреслого, рідко викликає радість та оплески. За шістсот років до того Бог доручив старозавітному пророку Єзекиїлу запевнити людей, які жили у вигнанні, що Він не забув про них. Їхнє життя здавалося важким і безпросвітним, тому слова пророка, безумовно, несли надію. Але Єзекиїл повинен був також сповістити вигнанцям гірку звістку про те, що Єрусалим, їхній дім, буде зруйнований. Це, безсумнівно, засмучувало його й наповняло «гіркотою».
Приємно знати, що Бог говорить із тобою, і це не обов’язково мають бути якісь великі речі, які Він проголошував устами Йоана чи Єзекиїла. Кожен з нас може отримати від Господа натхнення, керівництво на щодень: простити когось, поговорити відверто з дитиною, заохотити друга чи колегу до читання Святого Письма, донести до когось із ближніх настанову від Господа. Усе це приносить неймовірну радість! Так буде доти, доки не доведеться діяти, утілюючи натхнення в життя.
Саме тоді ти можеш відчути сум, гіркоту й розчарування. Але будь мужнім! Пам’ятай, що Бог із любов’ю довіряє тобі своє слово, яке змінить на краще твоє життя і світ навколо. Якщо буде дуже важко — зупинись і зроби перерву! Господь усе розуміє. Він знає, що тобі може знадобитися більше часу, щоб подолати зовнішні та внутрішні перешкоди. Помолися. Нехай Святий Дух наповнить тебе силою і сміливістю! «Сам Господь ітиме перед тобою, Він сам буде з тобою; не опустить тебе й не покине, тож не бійся й не тривожся» (Втор 31,8).
«Господи, дякую тобі, що говориш зі мною. Довіряю Тобі керівництво моїм життям. Допоможи мені розпізнавати Твої натхнення та виконувати їх».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на канал «Слово між нами» у Telegram та приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
