Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 9 грудня
Щоби краще зрозуміти сьогоднішній євангельський уривок, треба взяти до уваги, що епізод про дітей слідує безпосередньо за притчею про фарисея і митаря і здається його поясненням. Оце останнє повернувся виправданий до свого дому (Лк 18,14) не обов’язково означає, що дійові особи усвідомлювали цю надзвичайну подію. Принаймні, це не випливає з тексту притчі. Ці малі діти, отже, є сильним образом того, як треба приймати Господній дар. Ми можемо розпізнати в цих дітях біблійних найменших, яких Богові подобається обирати і які не приховують свій стан, задля яких Бог в особі Христа прийшов спасти людство: Він кинувся в безодню їхньої вбогості та малості. Тому ми також запрошені визнати малість нашим станом бідних грішників і не впадати в драму й зубожіння фарисея з притчі. Ми також покликані бути малими в душі — готовими прийняти у своє серце Божу благодать, а не власний егоїзм. Лише в такому разі можна слідувати за Господом, який, як і апостоли, залишив усе (дім, можливість одружитися і мати дітей, родичів, батьків) задля Божого Царства.
Треба запам’ятати, що це залишити не обов’язково і не завжди є матеріальною втратою. Це передача іншим всього, що маємо і ким ми є, але згодом ми все отримаємо назад — багато більше — вже в теперішньому часі. Для нас це означає жити нашим покликанням як подружжя, монахів чи в іншому життєвому стані, ставлячи на перше місце (тобто понад усе) Божу волю. Наскільки наше серце є найменшим, тобто звільненим від усього, настільки ми можемо прийняти Все, тобто Бога, — і так бути свідками Його любові.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
