Літургійні читання на 24 грудня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Преп. Даниїла Стовпника

Апостол
2 Тим 1, 1-2. 8-18

1 Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, за обітницею життя, що в Ісусі Христі, — 2 до Тимофія, улюбленого сина: благодать, милість і мир, від Бога От­ця та Ісуса Христа, Господа на­шого.
8 Тому не соромся свідчити про на­шого Господа, ні мене — Його в’яз­ня. Але злигодні за Євангеліє пе­ренось силою Бога, 9 який спас нас і покликав святим покликанням, — не за наші діла, але згідно зі своїм наміром і благо­дат­тю, яка дана нам в Ісусі Христі ще перед вічними часами; 10 тепер же вона відкрилася через з’яв­лення Спасителя нашого Ісуса Хри­ста, який знищив смерть, а жит­­тя і нетління освітив Єван­гелієм, 11 для якого я по­став­ле­ний про­по­відником, апос­толом і вчителем [язич­ників].
12 Через це я і страждаю, але не соромлюся, бо знаю, кому я по­ві­рив, і переконаний, що Він має силу зберегти довірене мені до того дня. 13 За приклад май здорові слова, які ти від мене почув у вірі й любові, що в Ісусі Христі. 14 Добре, довірене тобі, збережи Святим Духом, який живе в нас.
15 Ти знаєш, що від мене від­верну­лися всі, хто в Азії, між ними й Фіґел та Гермоґен. 16 Нехай Господь дасть милість домові Онисифора, адже багато разів він давав мені відраду і не соро­мився моїх кайданів. 17 Але коли він прибув у Рим, то наполегливо шукав мене — і знай­шов. 18 Нехай же дасть йому Бог знайти милість від Господа того дня! А скіль­ки він послужив мені в Ефесі, ти краще знаєш.

Євангеліє
Лк 19, 12-28

12 «Отже, — сказав Ісус, — один чо­ловік шляхетного роду пішов у далеку країну, щоби прийняти цар­ство і повернутися. 13 Він покликав десятьох своїх слуг, дав їм десять мін і сказав їм: “Торгуйте, доки прийду”. 14 Та громадяни ненавиділи його і послали посланців слідом за ним, кажучи: “Не хочемо, щоби цей пану­вав над нами!” 15 І сталося, що, одержавши цар­ство, він повернувся і звелів покликати до себе тих слуг, яким дав гро­ші, аби довідатися, що вони вторгували.
16 Приходить перший і каже: “Пане, міна твоя принесла десять мін”. 17 І відказав йому: “Гаразд, добрий слуго, так як в малому ти був вірний, во­лодій десятьма містами”. 18 Прийшов другий, кажучи: “Па­не, міна твоя принесла п’ять мін”. 19 Сказав і цьому: “І ти будь над п’ять­ма містами”. 20 І ще один прийшов, кажучи: “Па­не, ось твоя міна, яку мав я від­кла­­­дену в хусточці. 21 Адже я боявся тебе, бо ти жор­сто­ка людина: береш те, чого не по­клав, і жнеш те, чого не посіяв”. 22 Каже йому: “Устами твоїми суджу я тебе, лукавий слуго! Ти знав, що я жорстока людина, що беру те, чого не поклав, і що жну те, чого не посіяв. 23 Чому ж не дав ти моїх грошей купцям? І я, повернувшись, узяв би своє з прибутком”. 24 А тим, які стояли поряд, сказав: “Візьміть від нього міну і дайте тому, хто має десять мін”. 25 І відповіли йому: “Пане, він же десять мін вже має!” 26 Кажу вам: “Кожному, хто має, дасться, а від того, хто не має, і те, що має, буде забране. 27 А тих моїх ворогів, які не хо­тіли, щоб я царював над ними, приве­діть сюди і повбивайте їх переді мною!”»
28 Сказавши це, Він пішов попе­реду, прямуючи в Єрусалим.

Біблійні роздуми